Моя дитина – онлайн журнал для сучасних батьків Сайт для батьків та майбутніх мам. У вас є питання про материнство, виховання дитини чи підготовку до пологів? Ми маємо відповіді на все! Купа практичних порад та відгуків від реальних мам. Що зробити обов'язково, а чого краще не робити – ми підкажемо. Мій Дитина – портал успішних мам в Україні!
UA
RU
[artlabel id="6411"]
3-7, Підготовка до школи

Як допомогти дитині налагодити контакт із оточуючими?

1
Сюжетно-рольові ігри Отавними вашими помічниками у цій справі стануть сюжетно-рольові ігри. За який би сюжет ви не взялися, все на

Сюжетно-рольові ігри

Отавними вашими помічниками у такій справі стануть сюжетно-рольові ігри. За який би сюжет ви не взялися, все треба повести так, щоб дитина підтримувала гру, розуміла ваші дії, відгукувалася на ваші бажання та прохання.

Краще зрозуміти почуття іншої людини допоможе будь-яка життєва ситуація: похід у магазин, прийом у лікаря, сімейний обід, укладання спати тощо.

Гра „Гість”

Хоча персонажі в ній – іграшки, стосунки цілком людські! Ось Віні-Пух (ведмежа) йде в гості до Кролика. Дорослий-Віні-Пух, дитина-Кролик. На столі - ширма-будиночок. Малюк ховає свою іграшку за ширму. Вибудовується ситуація зустрічі:

Віні-Пух: «Тук-тук-тук! Кролик, це я. Вінні Пух! Чому ти не відчиняєш? Напевно, Кролик спить... Або кудись пішов... Треба його пошукати! Ні ніде! Він все ж таки вдома, але не хоче відкривати. Кролик, відкрий, будь ласка, мені холодно! Я замерзну і хворітиму!»


Дитина пропонує свої варіанти реплік. Він може сказати: «Я сплю!» або «Мені треба одягнутися!», «Не можу відчинити двері: ключ загубив!» Дорослий спонукає дитину прийняти гостя. Він вигадує різні ситуації: «Ой! Сюди підходить вовк! Він може мене з'їсти! Відкрий швидше! або «Я впав у калюжу! У мене вся шубка намокла! Я тону», «Мені терміново потрібна твоя допомога: я поранився» тощо. Дитина підхоплює ситуацію і починає вибудовувати свою сюжетну лінію, вигадує свої запитання та відповіді, дедалі більше втягується у діалог.

Завдання дорослого - створити у дитини орієнтацію на партнера та включити його в процес взаємодії.

Чи є контакт?

  • Малюк із низьким рівнем такої орієнтації практично не вступає в ігрову взаємодію, не подає реплік. Проте постарайтеся викликати в нього якщо не голосову реакцію, то хоч якісь дії. Дня цього треба весь час словесно спонукати дитину їх зробити.
  •  При середньому рівні орієнтації на партнера дитина входить у гру після тривалої паузи. Крихітка повільно підхоплює діалог, він трохи скований, не виявляє ініціативи. Допоможіть малюкові наведеними питаннями та словами.
  • За високого рівня партнерської орієнтації дитина моментально входить у діалог. Його відповіді емоційні. Малюк може вигадати новий поворот подій, взяти на себе роль режисера, він вигадуватиме репліки, підказуватиме дорослому, що краще відповісти.

Влаштовуючи такі ігри, ви побачите, що малюк все тісніше взаємодіє з вами, покращується його промова, удосконалюється його здатність вести діалог. Дитина піднімається більш високий рівень емоційного і мовного розвитку.

Допоможуть казки!

Не менш важливими для розвитку партнерських відносин гри-драматизації. Вони викликають у дитини живий відгук, розкріпачують малюка внутрішньо. На початковому етапі, поки дитина мала і в її арсеналі не так багато слів, вона показує свого героя за допомогою звуконаслідувань і рухів. Малюк гарчить і ходить, як ведмідь: дзижчить і літає», як жук: стрибає і квакає, як жабеня. Візьміть сюжет будь-якої казки за участю цих тварин («Хто сказав «Мяу!»?», «Бичок смоляний бочок», «Три порося»), і по ходу вистави дитина подаватиме відповідні репліки, виконуватиме етюди з пантомімою. А вам доведеться режисувати сюжет. Вжитися в образ дитині допоможуть маски чи костюми персонажів.

Щоб малюк знав приблизний перебіг подій у спектаклі, спочатку прочитайте казку.

Малюк з низьким рівнем партнерської орієнтації зможе під час вистави лише повторити за вами рухи, звуконаслідування та слова.

І сюжетно-рольова гра, і гра-драматизація повинні сіяти розумне, добре, вічне. Вони покликані торкнутися сфери переживань малюка допомогти йому налагодити взаємини з однолітками та дорослими, встановити з ними емоційно-особистісний контакт. Але все ж таки не забувайте, що це весела гра!

А як твоя дитина спілкується з оточуючими? Розкажи у коментарях!


Думка редакції може збігатися з думкою автора статті.

Використання фото: П.4 ст.21 ЗУ "Про авторські та суміжні права - "Відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії чи кінематографії, публічне повідомлення або повідомлення творів, побачених чи почутих під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою. "

Телеграм канал





Сподобалася стаття? Оцініть:
12345 (Поки що оцінок немає)
Завантаження ...
Коментарі
  • На сайті
  • Відгуки у Facebook

Один коментар на «Як допомогти дитині налагодити контакт з оточуючими?»

  1. acoola:

    Оскільки мій малий завжди був гіпер-активним і гіпер-товариським у нас не було питання у спілкуванні з однолітками в такому віці (мається на увазі як у статті, 3-4 роки), навпаки: він сам міг будь-кого замотивувати вступити в гру, поговорити, познайомиться тощо. Тепер, у 9 років, вже трохи змінилася його поведінкова позиція: тепер він придивляється та прицінюється, чи варто підходити першим чи почекати «зустрічної пропозиції»? Напевно, росте і бачить, що не всі такі знайомства можуть бути позитивними.

    Відповісти

Додати коментар або відгук

Вашу адресу email не буде опубліковано. Обов'язкові поля позначені *

Наші проекти