Дитина з мамою роблять уроки (фото: thinkstockphotos/fotobank.ua)
Малюкові виповнилося три, а то й чотири роки, а він ще нечітко вимовляє шиплячі («ж», «ш») і свистячі («с», «з», «ц»)?
Чому не виходить?
- Під час мови язичок або пролазить між зубками вперед або зіщулюється і тікає назад.
- Губки розтягуються в напруженій посмішці, не пов'язаної з емоціями малюка, або ж збираються в центрі дудочкою, як при смоктанні.
Що робити?
Розслаблюючі вправи по 5-7 хвилин вранці та ввечері.
- Попросіть малюка відкрити рот, ніби він збирається сказати «а». Губки не напружуються.
- Нехай висуне язичок і покладе його на нижню губку, щоб той розпластався по всій поверхні хоча б на 30 секувд.
- Простежте за тим, щоб обличчя малюка, його шийка і рот були максимально розслабленими. Цю вправу використовують для постановки не тільки свистячих та шиплячих звуків, але й «л* та «р».
- Нехай малюк розслабить язичок, а потім чистим пальчиком чи ложечкою прибере його кінчик за зубки.
- Коли малюк освоїть це положення, попросіть його розтягнути губи на посмішку і вимовити «с». Звук буде не дуже чітким, адже рот прочинений, зате мама зможе простежити, щоб язичок залишався широким, не напружувався і не стискався.
- Через кілька занять попросіть малюка вимовити звук «з» з усмішкою, але зчепивши зуби, ніби змія шипить. Простежте: повітря має проходити струменем по підборідді крихти.
