Дорослі люди ніколи не дозволяють собі критикувати зовнішність дитини, адже всі діти прекрасні, а зовнішні дані не мають жодного відношення до характеру крихти та її поведінки. Але навіть якщо ми не висловлюємо критику безпосередньо, часто ми висловлюємо її через інші образи, характеризуючи дитину.
Instagram @undeuxtroismag
Давайте розберемося, чому важливо хвалити дитину і як треба говорити про зовнішність малюкові!
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Дитина не хоче відвідувати гуртки та секції: дії мами
Чи важлива зовнішність?
Психологи стверджують, що ми говоримо: «Як можна порівнювати дітей? Вони все ще ангели!», ми дуже кривимо душею. Насправді ж зовнішність дитини багато в чому визначає наше ставлення до неї, особливо, якщо вона чужа, а не наша. Ми все одно даємо непрямі оцінки прикметниками «цікавий», «який милашка», «незібраний» тощо.
Причому зовнішність дитини при спілкуванні з нею несе для нас куди велике смислове навантаження, ніж при спілкуванні з іншими дорослими людьми. У дорослих величезну роль нам грають індивідуальні особливості, риси характеру, наявність почуття гумору тощо., от у дитини пізнавальні здібності лише розвиваються, тому зовнішність стає важливим чинником оцінки малюка.
За словами психологів, ми приділяємо більше уваги симпатичним дітям: говоримо їм компліменти, ставимо запитання, хочемо привернути до себе. А спостереження соціологів показали, що вихователі в дитсадках охочіше спілкуються з гарними дітьми і частіше їм допомагають.
Зовнішність власної дитини для батьків важлива ще більше, адже вона частково їхня. Все залежить від сприйняття дитини, чи була вона бажаною, на кого схожа, чиї риси отримав: коханої людини, або того родича, до кого ви не дуже позитивно налаштовані.
Instagram @inkid_
Зауваження для дитини
Якщо ви постійно робите малюкові зауваження, на вашу думку ті, які йому допоможуть у житті та зроблять «як краще», подумайте, чому так відбувається. Будь-яку критику дитина сприймає боляче, у результаті виникають невпевненість у собі, страхи, пригніченість і навіть замкнутість.
Батькам потрібно працювати над прийняттям малюка таким, яким він є, які б причини нестачі кохання не викликали критику зовнішності крихти: власна незрілість, надто рання вагітність, до якої ніхто не був готовий, життєві складності тощо. Адже з часом ставлення до дитини може суттєво змінитись, і тоді вам буде дуже шкода втрачених можливостей.
Instagram @inkid_
Сумнівні компліменти
Існує категорія таких прізвиськ, які начебто й невинні, але вказують на якусь нестачу малюка. Наприклад: «товстопузик», «колобочок», «лопоушка» і т. д. Поки дитина зовсім маленька, вона на це не ображається. По-перше, він ще не асоціює ідеали зовнішності зі своїм тілом, а по-друге, прізвиська звучать дуже мило і ласкаво, а тому влаштовують малюка.
Але з часом уявлення про зовнішню красу у дитини стають більш явними і йому вже зовсім не хочеться, щоб його називали товстопузиком, хоч би яким ласкавим голосом це не вимовлялося.
З 6-7 років важливо перестати вживати такі прізвиська, а тим більше не акцентувати на них увагу, стверджуючи, що недолік є, але ви все одно любите дитину.
Антикомпліменти
Тут важливо сказати про ті компліменти, які згадувалися вище. Часто батьки просто бояться, що перестануть бути найважливішими людьми в житті дитини, тому всіляко акцентують: Ти не ідеальний, але ми все одно тебе любимо, і ніхто тебе так сильно не любитиме. Такий же сенс і образливих прізвиськ з лагідним акцентом, вони ніби кажуть: «Ми люблячи – нам можна».
Таким чином, батьки гальмують «зростання» у спілкуванні з дитиною, заохочують дитячі якості, і не дають розвиватися дорослим. І зовнішність у спробах зберегти дитячі звички та риси у своєму малюку відіграє важливу роль.
Чим раніше батьки зрозуміють, що дітям потрібно стає самостійними і поступово відходити від маминої спідниці, тим їм простіше буде змінювати свою поведінку та способи спілкування з дитиною. Заохочуйте у дитини дорослість і робіть їй справжні компліменти, які дадуть малюкові приймати себе таким, яким він є.
Instagram @undeuxtroismag
Жартівливі компліменти
Є тип батьків або родичів, які не можуть говорити про зовнішність серйозно, робити реальні компліменти, а лише жартують і змінюють тему. Психологи зауважують, що люди, які не здатні говорити іншим щирі компліменти, хвалити, у дитинстві також були обділені ними.
Наприклад, коли малюк запитує: "Красива у мене шпилька на голові?", йому відповідають: "Краще покажи, що в голові, уроки вивчив?", таким чином демонструючи, що зовнішність не головне, головне - зміст. Або на питання про красу жартують іронічними відповідями, наприклад: «Куди тікати, така гарна!»
Цим батьки роблять величезну ведмежу послугу дітям, адже не дають розвиватися у них почуття самоцінності та впевненості у собі, своєму тілі, своїй привабливості, що особливо важливо для дівчаток. Це може призвести до того, що у старшому віці дитина буде соромитися свого тіла, мати комплекси, не любити купувати одяг та соромитися на пляжі в купальнику.
Справжні, щирі компліменти важливі дитині від народження! А акцент на тому, що у малюка є прекрасного та особливого, дуже знадобиться йому для самоприйняття.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Як виховати майбутнього бізнесмена: 9 порад для батьків
10 фактів про батьків з однією дитиною
