Середнім дітям доводиться найскладніше, переконані експерти.
Джерело: Unsplash
Психологи відзначають, що сімейні моделі та ролі багато в чому визначають те, якими виростуть діти. При цьому значення мають різні фактори – порядок народження, кількість братів та сестер, а також різниця у віці між ними.
Розповідаємо, чому в сім'ї з трьома дітьми саме другій дитині може бути найскладніше.
Що відбувається у сім'ях із трьома дітьми?
У сім'ях із трьома дітьми складається ситуація, коли кожній дитині присуджується певна роль. Так, найчастіше старша дитина зазнає певного тиску, адже на первістка батьки покладають найбільше надій. Старшим дітям доводиться рано дорослішати та брати на себе більше відповідальності, він також часто допомагає мамі з малюками та стає підтримкою батьків.
Середня дитина з народження ділить увагу та любов батьків. Крім того, після того, як у сім'ї з'являється молодший братик або сестричка, він втрачає авторитет старшої дитини та привілеї молодшого. Він стає чимось середнім між старшою та молодшою дитиною. Можливо, саме тому він не може знайти свого місця та ролі у сім'ї.
Молодші діти найчастіше улюбленці сім'ї. Молодшій дитині припадає найбільше уваги батьків і її найчастіше балують. Але водночас молодша дитина з ранніх років живе в умовах конкуренції і змушена знаходити особливий підхід до членів сім'ї.
Психологи акцентують увагу на тому, що конкуренція всередині багатодітної сім'ї особливо посилюється, якщо всі три дитини однієї статі. У випадку з різностатевими дітьми відбуваються коаліції — одностатеві дружать, а третій опиняється у певній ізоляції.
Джерело: Unsplash
Що таке синдром середньої дитини?
Досить часто інтереси середньої дитини відсуваються на другий план, внаслідок чого у нього виникають проблеми із самоідентифікацією. У пошуку свого місця і ролі в сім'ї середня дитина боїться, що недостатньо хороша, вміла і знає, як старший, і не так потребує любові та уваги батьків, як молодший.
У багатьох сім'ях середні діти змушені ділити інтереси старшого, до яких він ще не доріс, або грати в те, що цікаво молодшому, хоч це йому зовсім не цікаво. Це призводить до того, що йому важко зрозуміти, що йому насправді цікаво і чого він насправді хоче.
Також до синдрому середньої дитини відносять проблеми із поведінкою. Вони можуть проявляти демонстративну непокору (наприклад, поводитися не так, як належить за віком і відмовлятися самостійно одягатися) або, навпаки, прагнуть бути «ідеальною дитиною» (добре навчаються, з усім погоджуються).
Середніх дітей досить часто спостерігаються проблеми з навчанням. Вони прагнуть привернути увагу батьків, і це може обернутися проблемами з навчанням, адже дитина не хоче вчитися та засвоювати нову інформацію.
Ще одна річ, пов'язана із середніми дітьми – психосоматичні проблеми. Конкуренція за батьківську увагу приводить до того, що дитина швидко розуміє, що під час хвороби вся увага приходиться їй до одного. Тому він прагне частіше "хворіти", щоб привернути увагу. Не виключена поява і таких проблем, як тики, страхи та енурез. У всіх цих випадках батькам потрібно навчитися розподіляти своє кохання та увагу між дітьми.
Джерело: Unsplash
Що робити, щоб усі троє дітей були щасливими?
Батьки повинні, перш за все, усвідомити проблему та зрозуміти, що ніколи не пізно щось змінити всередині сім'ї. Перше, що потрібно зробити – відновити ресурс та стосунки із собою. І згадати правило, що спочатку ми надягаємо кисневу маску на себе, а потім на дитину.
Зверніться за допомогою до чоловіка або бабусь, щоб розділити з ними клопіт по дому. Знайдіть нарешті час виключно для себе. Якщо у вас є помічники по дому, то нехай краще вони допоможуть вам з приготуванням обіду або миттям підлоги, а не сидять із дітьми. З дітьми краще провести час вам, а клопіт по дому перекласти на інші плечі.
Не менш важливо знаходити час для кожного з дітей окремо. Знайдіть час, щоб поспілкуватися тільки з однією дитиною: почитати їй книги, пограти в ігри або погуляти лише вдвох.
Найчастіше хвалите своїх дітей, адже це працює особливо добре із середніми дітьми. Вони часто не до кінця розуміють, чи люблять їх батьки, тому ваша похвала буде дуже доречною. Долучайте середню дитину до домашніх обов'язків і запропонуйте їй її роль у побуті – наприклад, щоб накривав на стіл тільки він.
Відзначайте успіхи та досягнення середньої дитини та допоможіть їй знайти себе. Найчастіше розмовляйте з ним і намагайтеся разом знайти його сильні сторони. Також важливо дати середній дитині трохи особистого простору, який вона зможе облаштувати відповідно до своїх інтересів.
Варто додати, що середній дитині важливо купувати її особисті речі, якими вона не повинна буде ділитися зі своїми братами чи сестрами. Дайте йому можливість вибору - якщо дитина захоче, вона поділиться сама.
