Професор психології в Університеті штату Пенсільванія доктор Памела М. Коул досліджувала поведінку 120 дітей віком від 1,5 до 4 років, які виховувалися в сім'ях із середнім достатком.
Вчені хотіли поспостерігати за поведінкою дітей, а саме подивитися, як діти поводяться в обставинах, які можуть викликати у них роздратування та навіть гнів.
У ході експерименту фахівці ставили перед дітьми, здавалося б, дуже прості завдання, за допомогою яких перевіряли їхній самоконтроль.
Експерти казали дітям, що на них чекає подарунок. Вони показували їм упаковку, в якій захований сюрприз, але просили малюків не відкривати її протягом восьми хвилин. Діти мали почекати, поки їхня мама не закінчить усі «справи», і лише після цього роздрукувати подарунок.
Під час очікування малюки поводилися абсолютно по-різному. Хтось із діток протягом усіх восьми хвилин постійно питав у мами, коли вона завершить усі свої «справи» та відкриє сюрприз. Хтось намагався дізнатися, що заховано до коробки, а деякі 4-річні малюки намагалися відволіктися та зайняти себе іншими справами.
Як з'ясувалося, саме у 4-річних дітей, які змогли спокійно почекати, поки мама звільниться, набагато краще розвинена мова, ніж у їхніх нетерплячих однолітків.
Так, експерти дійшли висновку, що малюки, у яких краще розвинена мова мають вищий рівень самоконтролю і, очевидно, у них не буде проблем із поведінкою в дошкільних закладах.
У зв'язку з цим відкриттям, керівник наукової групи доктор Памела М. Коул вважає, що діти повинні вчитися висловлювати свою думку і думки за допомогою слів, а не тільки емоцій. Професор також порадила батькам вчити своїх малюків висловлювати почуття та емоції вербально, щоби розвинути в них навички самоконтролю. Адже чим раніше дитина почне говорити, тим адекватніше вона зможе висловлювати свої емоції та справлятися з гнівом. А розвинена уява допоможе дітям зайняти себе під час очікувань та переживань.
Висновок очевидний: дитячі істерики пов'язані з розвитком мови в дітей віком.
