Основною навичкою першого місяця життя можна вважати „приземлення”, або адаптацію, звикання до основних реалій дитячого життя: прикладання до маминих грудей, перетравлення молочка, сну та неспання. Це все те, чого малюк не робив в утробі матері. І це справді великі зміни.
Основні причини
Нерідко в перший місяць життя дитина плаче просто від того, що власне тіло завдає йому певного дискомфорту. Наприклад, різкі помахи рук можуть лякати немовля або будити його. Також плачем часто супроводжується необхідність пописати чи покакати. Новонародженому ще треба навчитися дихати, підтримувати температуру власного тіла, звикнути до його маси, смоктати, пристосуватися до того, з якою швидкістю надходить материнське молочко, а також перетравлювати його та виводити „непотрібні залишки”.
Намагайтеся одразу реагувати на сигнали малюка. У перші тижні життя це в основному плач і кректання.
Вестибулярні відчуття - абсолютно нове для дитини джерело інформації, адже в утробі становище тіла не змінювалося. Діти не люблять різких змін положення тіла, і особливо головки. Перекладаючи дитину, намагайтеся робити це м'яко, підтримуючи голівку.
У перший місяць життя дітки часто плачуть від дискомфорту: може, надто інтенсивно працює кишечник, дитині спекотно або батьки дуже часто і різко змінюють позу малюка, намагаючись заспокоїти, і від цього він плаче ще сильніше. Крихітка також часто плаче від голоду.
Як втішити
Втішити маленького янголятка просто. Його потрібно на якийсь час повернути у внутрішньоутробний стан. Рухи його мають бути обмежені, трохи скуті. Для цього тримайте масика на руках, легенько обіймаючи його тільце. Надійний спосіб заспокоєння - заколисування. Воно теж повертає малюка до внутрішньоутробних відчуттів. Але найголовніша втіха — це прикладання до маминих грудей. Плавна мелодія колискової, заспівана таким рідним голосом мами, теж чудово заспокоює. Інші способи розради почнуть працювати трохи згодом.
