Перш ніж висаджувати на горщик, потрібно…
Нам потрібно, щоб дитина вміла: користуватися горщиком, проситися, знімати одяг, сідати і робити що слід. Самостійно. І щоб таке вміння було сформовано та закріплено до трьох років. Що при цьому важливо знати? Природний перехід до контролю над виділеннями починається лише після року та активно «дозріває» протягом другого року життя. Середній вік вироблення більш менш стійких «горщикових» навичок коливається в інтервалі від 22 до 30 місяців. Стійкі ж умовні рефлекси формуються до трирічного віку. Отже, ми визначили, що дитині належить навчитися проситися, сідати і робити що слід. Здається, все просто, але для малюка це важка праця. Навіть сідати малюки навчаються не менше ніж п'ять-шість місяців. Йому потрібно освоїти кілька великих пластів інформації.
Як навчити проситися?
Для цього, по-перше, треба розуміти, що таке процеси виділення, відокремлювати їх у своїх відчуттях від усього іншого. Дитина має знати назви цих процесів. Так що в сім'ї всім дорослим добре б домовитися і називати ці процеси одними і тими самими словами. Малюкові так буде простіше запам'ятати. Йому також потрібно зорієнтуватися у своїх відчуттях, і відстежити не лише наслідки, а й передумови — як я почуваюся, коли ще хочу писати? Починаю хотіти? Чи хочу вже терміново? Потім належить освоїти наступну революційну ідею: процесом можна керувати, тобто, якщо потрібно, можна трохи потерпіти.
Яким має бути «процес навчання»?
Важливо, щоб малюк не відчував у зв'язку з усім цим навчанням сорому чи провини. Учень у будь-якому віці має право на помилки, а тим більше, якщо він народився два роки тому. Не треба лякати, соромити, квапити. Тоді діти відчувають задоволення від процесу та радість від того, що виходить ним керувати. Але не треба відволікати. Процес навчання масштабний і складний, і якщо ми завалимо дитину іграшками, щоб утримати на горщику, він просто не зрозуміє, що саме від нього хочуть. Потім доведеться пояснювати, як у мультику «Ось це стілець, на ньому сидять!»
Починаємо висаджувати?
Починаємо висаджувати, орієнтуючись на ритми учня: після сну, після їжі. коли з поведінки малюка ясно, що «аварія» на підході. Потім поступово пропонуємо горщик перед прогулянкою перед сном. Хвалимо за успіхи, не фіксуємо увагу на невдачах. Стабільність у денному висадженні досягнуто? Переходимо до нічного навчання. Відстежити позиви на горщик уві сні, вчасно прокинутися та попроситись – вищий пілотаж! Але в дітей і це виходить!
Привчання до горщика – непростий процес, і результат його не може бути швидким. Проте до трьох років переважна більшість дітей вже профі у цьому питанні. І нічого страшного немає в тому, що одна дитина освоїв цю премудрість до 1 року та 8 місяців, а інша лише до 2 років 10 місяців. Способи пізнання себе та світу у всіх різні. Головне — не затягувати пізніше за три роки, і все буде добре.
Коли твоє маля засвоїло горняткову «грамоту»? Напиши коментар до цієї статті та отримай приз!
