Дитина у лікаря (фото Burda Media)
Куди малюкові вводитимуть вакцину (на шкіру, підшкірно, внутрішньом'язово) — це залежить навіть від виду вакцин (активні вони або слабкі)
1. На шкіру капають лише високореактогенні живі вакцини (проти туляремії, бруцельозу, лихоманки Ку). На щастя, вони використовуються лише у момент спалахів цих інфекцій.
2. Внутрішньошкірно теж вводять дуже активні вакцини, наприклад проти туберкульозу. БЦЖ.
Її вводять діткам у плече, а внутрішньошкірної реакції Манту використовують внутрішній бік передпліччя.
3. Під шкіру зазвичай виробляють ін'єкції живих вірусних вакцин (проти кору, паротиту, краснухи): це менш болісно і безпечніше, хоча загалом імунна відповідь на віруси залежить від шляху введення вакцини. Підшкірну ін'єкцію можна робити під лопатку, в передньо-бічну поверхню стегна і плічко крихті.
4. Через рот (орально) дають вакцини від інфекцій, що проникають в організм аналогічним шляхом: ротавірусної, поліомієліту та інших.
5. Внутрішньом'язово колють слабкі вакцини (від гепатиту В, полісахаридна менінгококова В, АДС): це забезпечує швидке всмоктування імунізуючого антигену та більш високу імунну відповідь.
При внутрішньом'язовому введенні вакцин місцева реакція менш виражена, ніж підшкірному.
Укол у сідницю може призвести до пошкодження сідничного нерва з м'язовою слабкістю, провисанням стопи, уповільненням росту ноги, тому дітям раннього віку внутрішньом'язові ін'єкції роблять у дельтоподібний м'яз (під лопатку).
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Вакцинація проти грипу: плюси та мінуси
