Дитина (фото: Л.Журавльова/ЦФА «Бурда»)
Якщо ви стали помічати, що ваша дитина часто моргає, не варто відразу звинувачувати в цьому її зір. Причини можуть бути зовсім в іншому.
Часте моргання у дитини лікарі часто розцінюють як нервовий тик. Точніше, ця реакція відноситься до групи моторних тиків. Цей тик може виявлятися вже з 2 років. Але, як правило, піки його припадають на 3 роки та на 7-11 років. Якщо тик проявився до 3 років, то найімовірніша причина найскладнішого рівня. Якщо моргання з'явилося від 3 до 6 років, це може означати його тривалий перебіг. Поява тику в 6-8 років передбачає безслідне, швидке одужання.
Наскільки сильно і часто буде проявлятися моргання, може залежати від характеру занять дитини, пори року та доби, від настрою дитини. Наприклад, дитина моргає частіше під час перегляду телевізора, коли довго сидить у одній позі (у транспорті). Зате цікаве читання або гра можуть послабити моргання.
Якщо те, що дитина часто моргає, є проявом тику, то спостерігатимуться й інші складності, що супроводжують. Це:
- СДВГ;
- депресія чи знижений настрій;
- тривожність;
- неспокійний сон, поганий засинання;
- нав'язлива поведінка (ритуали; обгризання нігтів);
- порушення сприйняття;
- порушення уваги;
- уповільнення рухових актів;
- порушення плавності рухів;
- складнощі з просторовим сприйняттям;
- нелюбов до транспорту та задушливих приміщень;
- стомлюваність від занять та заходів.
Спадковість теж гратиме вирішальну роль у появі моргання як тика. І у дітей це виявиться раніше, ніж у їхніх предків. І хлопчики, як правило, страждають від такого тику частіше та важче.
Лікування частого моргання як тика передбачає:
- психологічну індивідуальну чи групову корекцію;
- медикаментозне лікування (не завжди);
- сімейну психотерапію (зниження психотравмуючої для дитини обстановки).
Отже, якщо ваша дитина часто моргає, зверніться за консультацією до дитячого невролога.
Якщо моргання не пов'язане з нервовим тиком, це може бути пересушування рогівки очей або мікротравми. Зверніться до дитячого офтальмолога.
