1. Привернення уваги
Часто за допомогою дражнилок дитина просто хоче залучити іншого в гру (це стосується переважно дітей 4-8 років), наприклад, у наздоганялки. Зазвичай такі обзивалки-дражнилки не спричиняють особливих образ і переживань. Іноді малюк намагається привернути до себе увагу оточуючих: усвідомивши, що його дражнилка має успіх, він починає грати на публіку, зовсім не бажаючи зачепити жертву.
2. Бажання самоствердитися
У старших хлопців з'являються інші, досить серйозні цілі: наприклад, самоствердитися за рахунок іншого, а заразом перевірити його на міцність. Тут у хід можуть йти як дражнилки "характерні" - "слабак", "зануда", "боягуз", так і ті, що відносяться до зовнішності, - "жиртрест", "рудий", "очкарик".
Таким чином кривдник протиставляє себе жертві, намагаючись виглядати в очах оточуючих сильніше, крутіше, ніж насправді. А жертва, якщо ображається і засмучується, хоч-не-хоч дає задирі певну владу над собою. Тобто виявляється слабшим. Згодом синдром жертви може закріпитися настільки, що ступінь тиску переросте межі безневинних дражнилок і дійде до справжнього мобінгу (психологічного насильства над особистістю — цькування).
3. Жага слави
Буває, що дитина, яка відчуває нестачу уваги з боку вчителя чи батьків, задирає інших, щоб виділитися з натовпу. Заслужити погану славу набагато легше, ніж добру! Але якою б не була причина появи в дитячому колективі дражливих і дратівливих, важливо розуміти, що практично кожен такий випадок - привід як мінімум для спостереження з боку дорослого.
