Оперезуючий лишай (його інша назва – «оперезуючий герпес») небезпечне вірусне захворювання, що загрожує серйозними ускладненнями. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, від 60 до 95% населення земної кулі інфіковані одним або більше вірусами герпетичної групи, а смертність від цих хвороб посідає друге місце у групі вірусних захворювань після грипу.
Джерело: instagram @sovetydermatologa
Зміст:
Хто винуватець оперізувального лишаю
Збудником цього захворювання є варіцелла зостер вірус (varicella zoster virus). Він відноситься до сімейства герпес-вірусів, до якого також входять вірус простого герпесу 1-го типу (так званий герпес лабіаліс, що викликає висипання на обличчі) та 2-го типу (генітальний герпес). Цікаво, що варіцелла зостер – той самий вірус, який викликає у дітей вітрянку (вітряну віспу). Тільки вітрянку діти переносять досить легко і загалом вона не вимагає якогось складного лікування, а ось оперізуючий лишай завдає хворому багато страждань і довго лікується.
Джерело: Instagram@ alekseibutaev
До сімейства герпес-вірусів також відносяться вірус Епштейна-Барр, що викликає інфекційний мононуклеоз, цитомегаловірус, вірус герпесу людини 6-го типу, відповідальний за синдром хронічної втоми.
Заразно чи ні?
Оперезуючий лишай заразний - вірус міститься у виділеннях з бульбашок. Але для людей, які перехворіли на вітрянку, небезпеки зараження немає. Так що перехворіти на оперізувальний герпес можна тільки один раз у житті, рецидивів у хвороби не буває. Виняток становлять лише люди, хворі на СНІД та імунодефіцити.
Група ризику
Оперезуючим лишаєм хворіють і чоловіки, і жінки. Найчастіше він діагностується у людей після 50 років, проте через погіршення екологічної ситуації почастішали випадки появи цього захворювання і у молодих людей.
Що може спровокувати хворобу?
- Прийом препаратів, що знижують імунітет (кортикостероїдні гормони, імунодепресанти).
- Хронічні стреси та перевтома.
- Онкологічне захворювання.
- Наслідки променевої терапії.
- ВІЛ-інфекція та СНІД.
- Рясні місячні кровотечі у жінок, вагітність, пологи, аборти.
- Складні операції, трансплантація органів.
- Загальне зниження імунітету через неправильний спосіб життя.
- Зміна клімату.
Симптоми оперізувального лишаю
Інкубаційний період оперізувального герпесу може тривати роками – збудник хвороби живе в організмі людини, не виявляючи активності. Але при збігу сприятливих обставин вірус починає розмножуватися.
Саме захворювання починається гостро. Спочатку в місці локалізації вірусу виникає сильне печіння, біль на певній ділянці. Найчастіше це верхня та нижня щелепа, лоб, потилиця, шия, міжреберні нерви та нерви кінцівок, а також груди, плечі, спина, сідниці, область геніталій. Пояснюється це тим, що основне скупчення вірусу утворюється в нервових вузлах і висипання йдуть у процесі нерва. У половині випадків оперізувального лишаю висипання локалізуються в міжребер'ї - по ходу однойменного нерва.
У початковому періоді хвороби виникає загальне нездужання, невралгічні болі різної інтенсивності. Загалом цей період триває 2-4 доби.
Джерело: Instagram@allegris_
Також серед симптомів оперізувального лишаю:
- головний біль;
- субфебрильна температура тіла, рідше лихоманка до 39 градусів;
- озноб;
- слабкість;
- порушення роботи шлунково-кишкового тракту;
- біль, свербіння, печіння, поколювання в області периферичних нервів у зоні, де пізніше з'являться висипання.
Джерело: Instagram@ anyastassiy_dermlove
При гострому процесі збільшуються та стають болючими прилеглі лімфатичні вузли.
При тяжкому перебігу захворювання можливі затримка сечовипускання, інші розлади деяких систем та органів.
Поступово температура тіла нормалізується, загальні інтоксикаційні розлади також слабшають.
Потім настає період висипань. Симптоми та характер висипу залежать від тяжкості запального процесу. Спочатку висипання виглядають як рожеві плями розміром 2-5 мм, між ними залишаються ділянки здорової шкіри.
Джерело: Instagram@ alekseibutaev
При типовою формою захворювання наступного дня на їхньому місці утворюються дрібні, близько згруповані бульбашки з прозорою рідиною, яка через 3-4 дні каламутніє.
Герпетичні висипання є новими порціями з проміжками за кілька днів. Пухирці «переповзають» з одного місця на інше, опоясуючи все тіло (звідси і назва захворювання).
При легких формах запального процесу шкірні вузлики не перероджуються в пустули і не покриваються виразками.
Можливий прояв герпесу лише неврологічного характеру – біль без висипу, інакше його називають герпетичною невралгією і помилково сприймають міжреберну невралгію, остеохондроз або серцеві болі.
Якщо висипка в наявності, через 14-20 днів на її місці утворюються жовтувато-коричневі кірочки, які поступово відпадають, залишаючи невелику пігментацію або депігментацію.
Одним із найнеприємніших симптомів при оперізуючому лишаї є сильний біль. У процесі активного розмноження вірусу нервові закінчення стають надмірно чутливими, і навіть легкий дотик завдає значного болю, схожого на біль при опіках. Також пацієнти описують характер болю при оперізуючому герпесі як пекучий, тупий, свердлувальний, що посилюються при найменшому термічному або механічному впливі.
На жаль, біль зберігається у 15% перехворілих навіть після загоєння герпетичного висипу через вірусне ураження нервових тканин. На їхнє відновлення потрібен час – це період посгерпетичної невропатії. У молодих людей він триває зазвичай не більше місяця, а у літніх у 70% випадків – кілька місяців і навіть більше за рік.
Тяжкі форми захворювання
Крім типової, існують 3 більш тяжкі форми хвороби – вісцеральна, гангренозна та дисемінована.
Вісцеральна характеризується тим, що у патологічний процес залучаються великі нервові вузли внутрішніх органів, зокрема головного мозку. У цьому випадку ризик розвитку менінгоенцефаліту, часто зі смертельними наслідками, дуже високий.
При важкій гангренеозній формі герпесу вміст бульбашок може бути чорного кольору, з домішкою крові. Висипання зливаються у великі осередки, висипка швидко нагноюється, на місці везикул, після того як вони луснуть, утворюються вкриті кіркою виразки. Після загоєння на їх місці залишаються глибокі шрами, що довго гояться. Ця форма оперізуючого лишаю найчастіше є індикатором виражених імунодефіцитних станів, таких як СНІД.
Найрідкісніша форма захворювання – дисемінована. Її симптоми: лихоманка, сильна інтоксикація, яскраво виражений ДВС-синдромом (порушення згортання крові). Більш ніж у 50% випадків герпес у десемінованій формі закінчується смертю.
наслідки хвороби
Якщо хвороба вчасно не діагностувати та не лікувати, вона може призвести до тяжких наслідків. Таким, як:
- герпетичний менінгіт;
- порушення роботи рухового апарату;
- зниження гостроти слуху та зору;
- набряк та запалення легеневих тканин;
- мієліт;
- гепатит та інші.
- Також після оперізувального герпесу можливі:
- рубці та шрами на місці висипань;
- болючі відчуття, що зберігаються більше 6 місяців;
- розвиток серцево-судинних захворювань
Оперезуючий лишай та вагітність
Небезпека для плода у тому, що вірус герпесу проникає у плаценту. Він може стати причиною викидня на ранньому терміні вагітності, а на пізніших термінах призвести до таких патологій у дитини:
- ураження роботи нервової системи та головного мозку;
- порушення фізичного розвитку;
- зниження чи втрата зору та слуху.
Своєчасне та правильне лікування оперізувального лишаю під час вагітності дуже важливе. І лише під наглядом спеціаліста!
Джерело: Shutterstock
Чи можна позбавитися герпес-вірусу?
Різного роду віруси, зокрема й сімейства герпес-вірусів, в людини є завжди. Але якщо імунна система сильна, жодних клінічних проявів та рецидивів хвороби вони не викличуть. Тож боротися вірусами в латентному стані немає потреби. Лікувати потрібно захворювання, що вже виникло, боротися з активними формами вірусу.
Діагностика та лікування оперізувального лишаю
Діагноз встановлюється дерматологом на підставі скарг хворого та огляду. Лікування має проводитися лише під наглядом лікаря. Зазвичай при терапії застосовують анальгетики, седативні засоби, противірусні препарати, які зупиняють поширення вірусу та зменшують гостроту болю.
Уражені ділянки шкіри рекомендують змащувати зеленкою або іншими розчинами, що дезінфікують, щоб попередити нагноєння.
При постгерпетичній невралгії може додатково призначатися фізіотерапевтичне лікування.
