Якщо традиція смикати за вуха іменинника зараз не така вже й поширена, то вже в нашому з вами дитинстві без неї не обходилася майже жодна дитина. Що ж це за традиція така, яку всі виконують, але про яку до пуття нічого те й не знають?
Коли у дитини настає радісний День народження, то чомусь йому доводиться проходити через традицію, яка більше схожа на ритуал, смикання вух. І до чого за вуха смикають стільки разів, скільки років дитині виповнилося.
Історія
Першими відзначати День Народження розпочали єгиптяни. Але право відзначати День Народження залишалося лише за фараонами, царями, і то виключно серед чоловіків. Першою жінкою, яка наважилася відзначити свій День Народження, була Клеопатра.
До нас традиція відзначати Дні Народження прийшла вже у ХІІ столітті, після того, як церкви почали записувати дати народження та дати хрещення парафіян.
Спочатку традиція смикати за вуха не мала нічого спільного ні з дітьми, ні з Днем Народження. Все почалося ще у Стародавній Русі. За традицією, там купуючи худобу на ринку, замість будь-яких документів, продавець брав тварину за вуха і голосно кричав.
Потім традиція кричати пішла, і залишилася лише традиція смикати за вуха. Тепер смикали за вуха дітей на знак того, що це саме їхні діти. Ще заподіяння такого фізичного болю мало уберегти дитину від злих сил.
В Україні колись був звичай у День Народження виводити дітей у поле і там пороти біля межі, щоб дитина точно знала, де межу проведено.
В Англії та Ірландії на День народження вже давно прийнято підкидати дітей вгору, за останнім разом не впіймавши його, а давши йому впасти, нібито це сприяє удачі дитини. А в Канаді з цією ж метою дітей б'ють у груди стільки разів, скільки років виповнилося дитині.
Раніше смикання за вуха супроводжувалося різними вироками »...рости великою і не будь локшиною», причому тягли за вуха переважно хлопчиків, пояснюючи тим, що саме їм треба вирости високими.
Чому не можна смикати за вуха?
Смикання за вуха може спричинити такі проблеми: