Мама, журналіст, автор блогу та автор книги «Родила і зрозуміла» Поліна Булгакова розповіла сайту moirebenok.ua про самореалізацію, мотивацію та материнську мудрість.
фото: Поліна Булгакова
1. Що найголовніше з того, що дитина змінила у вашому житті?
Дитина поділила життя на "до" і "після" - знаю, багато хто так каже, але це правда. Інакше й не скажеш.
Після народження сина, мені здається, я теж у певному сенсі народилася наново. Переродилося моє сприйняття життя як таке, змістилися акценти, загострилася гама почуттів — я й не здогадувалася, що здатна на такі дивовижні речі. Ніякі курси з особистісного зростання не прокачували настільки сильно, як материнство. Я часто жартую, що Дитина – мій особистий тренажер терпіння та коуч в одній особі.
2. Чи була у вас післяпологова депресія? Як вдалося її уникнути?
Ні, післяпологової депресії в мене не було. Але ось емоційне вигоряння трапилося десь через шість місяців після народження сина. Я пам'ятаю, був серпень, я сиділа, притулившись до балконних дверей і просто не могла поворухнутися. Мені не хотілося нічого – ні їсти, ні пити, ні навіть плакати. Просто не було сил ні на що. Мабуть, на той час гормони перестали "шарашити" і я гостро відчула втому - таку, знаєте, яка просто розмазує тебе асфальтом. У нас не було дідусів і бабусь на підхваті, не було няні, ми з чоловіком усе тягли самі — добре, що у нас сіли батарейки у різний час. Поки я була киселем, чоловік узяв на себе ще більше обов'язків, а через тиждень-другий мені стало легше і вже я дала йому можливість трохи видихнути.
фото: Поліна Булгакова
3. Коли ви відчули, що ви не тільки мама, а й хтось ще, що вам потрібна самореалізація?
Самореалізація мені була потрібна завжди. До вагітності я була копірайтером одного великого радіохолдингу, писала статті для жіночих видань, розробляла SMM-стратегії для брендів та компаній. Тому навіть із дитиною на руках не змогла припинити це робити — не можна так просто взяти та перестати щось вигадувати. Пам'ятаю, як одного ранку, на світанку — поки сиділа і годувала малюка грудьми, почала римувати в голові слова — так з'явилися “порошки”, веселі та ємні чотиривірші про сина, які я почала записувати у фейсбуці.
***
Виращу собі два верхні зуби
Таких же кльових, як унизу
І всіх, хто носиться зі мною
Гризу
***
Не пам'ятаю долар я по вісім
І тим більше по п'ять
На той час були динозаври,
матір?
***
Несамовитий крик і ллються сльози
Сюди біжіть все швидше
Сьогодні я король смутку
Хандрей
фото: Поліна Булгакова
А потім руки дійшли і до блогу — його я почала писати як своєрідну терапію. Мені набридло "булькати" про проблеми материнства собі під ніс, я вирішила поділитися думкою з громадськістю у звичній іронічній для себе манері. І виявилося, що це потрібно не тільки мені! А потім одне з українських видавництв повірило в мене та запропонувало видати книгу “Родила і зрозуміла”. Зараз ми посилено працюємо над версткою — виявилося, це дуже трудомісткий та копіткий процес, особливо коли автор — контрол-фрик та перфекціоніст (*кошторисів).
4. Мама та жінка – це тотожні поняття?
Та ні, звісно. Не думаю, що варто їх ототожнювати. Не всі жінки повинні ставати мамами, і було б безглуздо навіть побічно примушувати їх до такого.
5. Основні якості, якими повинна мати мати
Я б назвала терпіння, мудрість та самоіронію. Терпіння знадобиться на вулиці, у поліклініках, у торгових центрах (привіт криза трьох років!), у чергах та літаках, у дитячому садку та школі, і взагалі – щодня. Щодня материнства це перевірка на міцність. Коли я говорю про мудрість — то це не якесь замшеле слово з народних казок, я маю на увазі побутову мудрість.
Бути мудрою — це не витрачати останні сили на суперечки з ріднею, бути мудрою — це не намагатися бути ідеальною матір'ю в очах громадськості, бути мудрою — це розуміти, що ваша дитина — не річ і не власність, вона не повинна відповідати вашим очікуванням. повинен відвідувати балет чи футбольну секцію, лише тому, що цього хотілося чи хочеться вам.
фото: Поліна Булгакова
Бути мудрою — це не вплутуватися в інтернет-розбірки замість того, щоб подрімати зайві півгодини. А щодо самоіронії… Не варто ставитись до себе надто серйозно, ви батько, а не намісник Бога на Землі. Ви можете бути неправими. Ви також можете помилятися. І круто, якщо ви можете це визнати і, можливо, навіть пожартувати з цієї теми.
6. Чи є помилки за час материнства, які вже не виправити та про які ви шкодуєте?
Є чудова фраза: «Хоч би як ми намагалися бути хорошими мамами, нашим дітям все одно буде, що розповісти своєму психотерапевту». Я її часто згадую, коли мене паралізує почуття провини навіть за якісь дріб'язкові промахи. Я найсуворіший критик для себе — і оскільки я їм, ніхто не вміє.
Але не помиляється той, хто нічого не робить. Важливо, що ти потім із цими помилками робиш. Я дозволила собі рано чи пізно бути неідеальною і стало набагато легше психологічно. Не назву це помилкою, але, скажімо так, битву за прикорм я програла.
Я мало експериментувала з формою і консистенцією страв, і швидко знітилася, коли дев'ятимісячний малюк відмовився майже від усього, віддав перевагу грудям. Ну і добре, подумала я, і повторила спробу лише через півроку. А потім ще за півроку. Напевно, можна було тоді більше погратися з раціоном, але це зараз так просто про це думати, коли я вже висипаюся і відновилася, а тоді я не мав на це жодних моральних сил. Але це дрібниці, зараз син чудово харчується, незважаючи на те, що дорослу їжу став їсти досить пізно.
фото: Поліна Булгакова
7. Що важливо встигнути зробити під час вагітності, щоб потім не жалкувати?
Багато мами радили мені спати про запас під час вагітності, я їх не особливо слухала, але потім, звичайно зрозуміла, що вони мали на увазі. Так що так, спіть, дорогі майбутні мами поки що є така можливість — лежіть, читайте в тиші, лінуйтеся. А ще я рекомендувала б подбати про "фінансову подушку" - наскільки це можливо, звичайно. Коли через декрет у сім'ї стає на одну зарплату менше — це відчутно, для мене це був додатковий стрес. Тому, якщо можете підстелити соломки як банкноти — зробіть це.
8. Як вам вдається встигати всюди?
Я не знаю. Я не встигаю скрізь. Але головне — я навчилася не докоряти собі за це. У всіх нас різні ресурси та обставини, головне не рівнятися на когось там в умовному Інстаграмі, а жити своїм життям.
9. Яка головна мотивація змушує вас день у день розвиватися у своїй справі?
Я просто не можу інакше. Якщо я не розвиваюся, я закисаю, і мені стає некомфортно, іншими словами, я не роблю це заради чогось, я роблю це для себе, тому що розвиток, творчість, самореалізація — це невід'ємна моя частина.
фото: Поліна Булгакова
10. Яку пораду ви могли б дати майбутнім мамам?
Не слухайте порад, слухайте своє серце. І не прагнете бути ідеальними.
Замовлення книги доступне ТУТ ➡️
