Напередодні Всесвітнього дня передчасно народженої дитини, що відзначається 17 листопада, у Києві відбулася Міжнародна конференція на тему: «Сучасні підходи до реабілітації передчасно народжених дітей та дітей раннього віку: українські реалії».
Джерело: PR
Її організаторами виступили Асоціація батьків передчасно народжених дітей та спільно з Міністерством охорони здоров'я України та Національною медичною академією післядипломної освіти ім. П. Шупіка.
Виходжування дітей, що народилися раніше терміну, – дуже актуальна та важлива у сучасних реаліях. Згідно зі статистикою ВООЗ, щорічно у світі народжується близько 15 млн недоношених малюків, а це кожна 10 дитина, що народилася. Всі новонароджені є вразливими, проте діти, що передчасно народилися, в силу незрілості вимагають особливої уваги – просто для того, щоб вижити.
Смертність новонароджених у місяць життя становить 40% всіх смертей дітей до 5 років. І недоношеність – одна з основних причин цього після пневмонії.
Порівняно з багатьма іншими країнами ситуація з виходжуванням недоношених дітей в Україні залишається дуже непростою.
Фото: Олександр Лазаренко
За словами голови Асоціації батьків передчасно народжених дітей «Ранні пташки» Олександри Балясної – мами такого малюка – в нашій країні щорічно народжується близько 20 тис. недоношених дітей. З них 3,7 тис. – з малою вагою (до 1500 г), 1,2 тис. яких народжуються з екстремально малою вагою (до 1000 г).
Згідно з Наказом МОЗ, з 1 січня 2007 року в Україні реєструється кожний малюк, який народився, починаючи з 22 тижня вагітності та/або з вагою від 500 р. Найменший зареєстрований новонароджений в Україні мав вагу при народженні 480 р.
Звичайно, виходжування та реабілітація таких діток – дуже складний, відповідальний і, на жаль, недешевий процес для лікарів-неонатологів та батьків. І навіть після того, як малюк набере нормальну вагу і зможе обходитися без систем життєзабезпечення, він потребує довгострокового – мінімум до 3 років – медичного спостереження.
«Для недоношених дітей характерні системні захворювання, асоційовані з дуже малою вагою та морфо-функціональною незрілістю, – каже Олександра Балясіна. – А це потребує мультидисциплінарного підходу для забезпечення оптимального розвитку та ранньої реабілітації новонароджених – необхідна рання діагностика та проведення медичних та реабілітаційних заходів для того, щоб мінімізувати можливі ризики для здоров'я та життя малюка».
Конференція стала чудовою можливістю для того, щоб в Україні дізналися про закордонний досвід у цьому напрямі, нові розробки та підходи у виходженні та реабілітації недоношених дітей.
Фото: Олександр Лазаренко
Учасниця конференції Гедре Сопайте-Шилінськене з Литви – мама з досвідом реабілітації передчасно народженого малюка. Її син Лукас народився на 25 тижні з екстремально низькою вагою – 860 р. Вона розповіла, що її сім'ї довелося пройти через багато труднощів, проте за підтримки лікарів вони впоралися. Своїм досвідом вона поділилася із українськими мамами.
Ще одна учасниця конференції – фізіотерапевт Інституту матері та дитини у Варшаві Ганна Ділевська розповіла, що у Польщі багато уваги приділяють розвитку та навчанню у NICU (відділення інтенсивної терапії новонароджених), адже це підвищує шанси на подолання негативних неврологічних наслідків передчасно народженими дітьми. Це підтверджує і статистика: понад 80% польських дітей, які народилися раніше терміну, у віці 2-х років не мають негативних неврологічних показників. Крім того, у Польщі практикують довгострокове спостереження та медичний супровід таких малюків до 7 років.
Фото: Олександр Лазаренко
Своїм досвідом виходжування на конференції поділилися і українські фахівці. Зокрема, було розглянуто такі теми:
"Концептуальні підходи до реабілітації дітей раннього віку з патологією нервової системи" (к.м.н. В. Мартинюк, ДЗ "Укрмедцентр реабілітації дітей з органічним ураженням нервової системи", м. Київ);
"Міжисциплінарна команда у створенні реабілітаційної послуги" (З. Люльчак, Т. Мізерак, навчально-реабілітаційний центр "Джерело", м. Львів);
«Досвід Білорусі щодо впровадження катамнестичного спостереження передчасно народжених дітей» (к.м.н. Ю. Рожко, завідувачка відділення недоношених дітей Республіканського науково-практичного центру «Мати та дитя», м. Мінськ);
«Фізіотерапія у дітей із ДЦП» (О. Ізодорчик, фізичний терапевт, Інститут функціональної терапії, м. Варшава);
«Родина як терапевт: роль батьків у комплексній реабілітації дитини раннього віку» (К. Мироненко, практичний психолог, Центр розвитку дітей раннього віку Полтавської обласної дитячої лікарні) та інші.
Також у конференції взяли участь медики та психологи із Запоріжжя, Харкова, Львова.
Про те, які кроки має намір робити МОЗ України для того, щоб зробити процес виходжування та реабілітації недоношених малюків якісним та доступним у нашій країні, розповів заступник міністра охорони здоров'я Олександр Лінчевський. Насамперед – це покращення якості медичної освіти, жорсткіші вимоги до професійних навичок медпрацівників, підвищення рівня їхньої особистої відповідальності за кожного пацієнта.
Джерело: PR
