Організм новонародженого має достатній запас міцності, щоб витримати навантаження під час пологів, але часом батьки піддають його таким випробуванням, до яких він виявляється не готовий
Джерело: Fotolia
Одні батьки беруть немовля на руки з немислимими застереженнями, а інші, навпаки, вихоплюють його з ліжечка так хвацько, ніби відпрацьовують прийоми затримання терористів, — за руку чи за ногу (а іноді за те й інше одразу) і ну підкидати чи трясти: грають так з дитиною зазвичай тата. У мам буває по-іншому: їх доводять до відчаю дитячий крик, який у малюків до трьох місяців посилюється ночами через звичайні у цьому віці кольки. Жінка, що втратила над собою контроль в результаті хронічного недосипання, починає занадто інтенсивно трясти невгамовне чадо: «Та чи замовчиш ти коли-небудь?!»
Що говорить статистика?
У США від синдрому струсу немовляти щороку гинуть 2000 немовлят, а в Англії — 100. У середньому у світі фіксується 27 таких випадків на 100 тисяч дітей до року.
Найчастіше немовлят травмують при трясці батьки або вітчими (68-83%), няні (8-17%) та мами (9-13%). Навіть легке струшування немовляти може призвести до таких ушкоджень його головного мозку, від яких 10–20% потерпілих немовлят гинуть, а 75% одержують мозкові травми з непередбачуваними наслідками, що знижують якість життя.
Джерело: Fotolia
В обіймах Годзілли
А тепер співвіднесіть свої габарити та силові можливості з параметрами крихти і уявіть на хвилину, що розлючена Годзілла робить з вами той самий трюк. Якими пошкодженнями ви відбудетеся в результаті? Напевно ж неабиякими! Дитині після такого струсу теж дістається за повною програмою, аж до потрапляння до лікарні. «Синдром струсу немовляти» — є такий діагноз!
Про можливі фізичні ушкодження ми ще поговоримо, але подумайте і про психологічну травму. У малюка сильно болить животик через розпираючі кишечник газів. У дітей до року ще не завершилася мієлінізація нервових волокон: вони подібні до металевих проводів без ізолюючого покриття (мієліну), тому больовий імпульс не біжить собі рівно по одному «проводку», а безперешкодно перескакує і на сусідні. Відбувається генералізація больових відчуттів: вони досягають такої сили, що дорослому важко уявити. Тому-то малюк і репетує ніч безперервно як різаний!
А що робить у цій ситуації найближча людина — мама, яка має захищати від усіх бід, поряд з якою будь-який біль вщухає? Замість того, щоб помасажувати животик за годинниковою стрілкою, прикласти до нього теплу (проглажену гарячою праскою) пелюшку, вистачає маленького чоловічка і починає його трясти, багато разів посилюючи біль і мало не завдаючи каліцтва! Період колік закінчиться в три місяці, а підсвідоме відчуття небезпеки, що походить від мами, залишиться з дитиною на все життя.
«Мій старший дуже плакав у перші місяці, — ділиться досвідом одна з мам на батьківському форумі, — я не висипалася, і мені було дуже прикро, що чоловік, який на той час не працював, не встає, щоб заспокоїти малюка та дати мені перепочинок. Я хитала ліжечко (вона була на полозах — типу колиски), і в мені зростала лють, тому мої рухи ставали все сильнішими та різкішими. Я практично жбурляла нещасну колиску в стіну, щоб зробити якнайбільше шуму і розбудити чоловіка. Дитину трясло, як на вибоїнах, вона підлітала в ліжечку і кричала все голосніше. Зараз мені страшно про це згадувати: я ж могла нашкодити синові, нічого не тямила від образи та втоми».
Джерело: Fotolia
Як правильно брати немовля …зі положення «лежачи на спині»
Обома руками обхопіть його грудну клітку — великі пальці спереду, а інші притримують спинку. Якщо дитина ще не вміє тримати голову, створіть для неї опору з вказівних пальців або вказівних і середніх разом. Плавно підніміть малюка.
…з положення „лежачи на животі”
Беріть його приблизно так само, тільки тепер ваші великі пальці будуть розташовуватися на спині, а решта - під грудьми. При необхідності вказівними, середніми та безіменними пальцями можна підтримати голову дитини під підборіддя.
Бережіть голову
Від тряски та підкидання страждає насамперед головний мозок малюка. Спинномозкова рідина, яка циркулює під оболонками мозку та в його шлуночках після таких шокових поштовхів, як океан під час землетрусу, закипає, як цунамі: і все це всередині голови малюка! Порушення ліквородинаміки - стан неабиякий, він проявляється головним болем, нудотою, блюванням, непомірним збільшенням кола голови (ознак гідроцефалії, що формується) та іншими неприємними симптомами. Головний біль може посилюватись і безпосередньо від струсу мозку, який ми влаштовуємо дитині в такі моменти.
Джерело: Burda Media
5 важливих принципів
1. Не бійтеся дитини: невиправдана надобережність веде до скутості та незручності рухів дорослого і, як наслідок, до дитячих травм.
2. Не робіть різких рухів, беручи малюка.
3. Ніколи не беріть його однією рукою – лише обома.
4. Не піднімайте і не опускайте немовля швидко, стрімко.
5. Не виймайте його з ліжечка підтягуючи за ручки. Суглобово-зв'язувальний апарат малюка ще дуже слабкий і може не витримати таких навантажень.
Неприпустимо висмикувати дитину з коляски або манежу за кисті та передпліччя: за таке звернення вона може поплатитися підвивихом головки променевої кістки.
Якщо ви берете малюка по-іншому, підтягуючи за плечі (тримаючи між ліктем та плечовим суглобами), небезпеки підвивиху немає, але краще не робити цього. Загляньте в цей момент в обличчя малюку — у нього вираз „зайця”, розбудженого в автобусі контролером: приголомшений і зляканий, голова, закинута назад. Ні до чого його так лякати!
Чим молодша крихітка, тим сильніше страждає головний мозок: новонароджений не вміє тримати голівку, і вона бовтається з боку в бік при струшуванні і підкиданні, в результаті чого вплив, що травмує, багаторазово посилюється. Можливі навіть крововиливи під оболонки головного мозку без зовнішніх ознак ушкоджень: виявляються вони лише при проведенні нейросонографії головного мозку – ультразвукового дослідження через велике тім'ячко.
Зазвичай такі крововиливи відбуваються під час пологів, а тут порівняні з родовими навантаження влаштовують дитині люблячі батьки, які не підозрюють про небезпеку. На думку вчених, навантаження при такому вільному поводженні з немовлям за своєю силою та наслідками для немовляти подібне до травм, отриманих у ДТП при наїзді на автомобіль ззаду. А якщо трясти і підкидати дитину не надто сильно, а зовсім легенечко? Все одно не варто цього робити: адже синдром струсу немовляти не обов'язково виникає через грубе поводження з ним.
Негативні наслідки подібних маніпуляцій з немовлятами вперше були описані нейрохірургами у 1971 році, а у 2003 році в Единбурзі пройшов перший конгрес з дитячого шейк-синдрому (Shaken Baby Syndrome). Тоді ж у Швейцарії відбувся перший судовий процес, на якому батьків, які підкидали дитину в процесі гри, звинувачували в заподіянні їй шкоди з необережності. На жаль, у більшості немовлят, які постраждали від сильного струшування, зберігаються стійкі неврологічні порушення, а кожен четвертий із них гине. Така сумна статистика!
Джерело: Fotolia
Шкідливі поради
Масла у вогонь підливають деякі блогери в білих халатах, які вселяють батькам, що новонароджений не такий вже тендітні. І більшість маніпуляцій він витримує спокійно, зокрема так звану бебі-йогу, коли одразу після народження «духовні» акушерки зав'язують немовляті руки-ноги мало не вузлом.
Запевняють, що природа підготувала дитину до струсу і стрибків. І навіть радять транспортувати його донизу головою, взявши за ніжки.
Якщо взяти малюка за ноги і підняти вгору, кров спрямує в судини голови, переповнюючи їх і створюючи загрозу крововиливу. А що коли новонароджений почне звиватися, вислизне з рук і впаде, як висів, — униз головою?
І нирки, і серце
Про струс мозку чули всі, а про струс нирок вам що-небудь відомо? У дорослих така рідкість — їхні бруньки надійно зафіксовані на своїх місцях. А у немовляти все по-іншому! Сполучна тканина, що утримує нирки у стаціонарному положенні, ще дуже тонка, неміцна, розтяжна. Та й самі бруньки підвішені дуже низько — і не захищені ребрами та м'язами, які мають бути додатковою гарантією від струсу. Права нирка зазвичай знаходиться нижче лівої. При необережному поводженні з дитиною можна заподіяти правій нирці як струс, а й справжню травму.
Джерело: Fotolia
Руки тягнуть як слід струсити маленького крикуна? Нагадайте собі про наслідки
Те саме з печінкою! У немовлят вона більша, ніж у дорослих, тому приблизно третина її не захищена ребрами. А дитяче серце! Підкидаючи малюка, ви змушуєте кров текти назад усередині камер серця і оточуючих його великих судин. Чи варто говорити, наскільки це небезпечно? Адже йдеться про серце, розвиток якого, як і всієї серцево-судинної системи, ще не завершено!
Що в результаті?
Запідозрити, що постійне або одноразове випадкове "потрясіння" не пройшло для дитини задарма, допоможе комплекс симптомів, які раптово виявилися у нього:
* сонливість;
* судоми;
* зниження м'язового тонусу (до паралічу);
* сліпота;
* Погіршення апетиту;
* Порушення дихання;
* втрата свідомості;
* блювота;
* головний біль;
* збудливість;
* гідроцефалія зі швидким збільшенням кола голови.
5 способів тримати новонародженого на руках
Так, боятися торкнутися малюка не потрібно. Але брати його на руки краще акуратно, без поспіху та різких рухів. Всі перелічені способи засновані на вікових особливостях кістково-м'язової системи, психіки малюка та враховують зростання його ваги та навантаження на опорно-руховий апарат батьків.
Джерело: GettyImages
НА ВАГУ Зручний для дітей до 3 місяців, коли обов'язково потрібна опора для дитячої головки. Однією рукою підтримуйте шию та потилицю малюка, іншою – сідниці, при цьому його тулуб може бути трохи зігнутим, а обличчя звернене до вашого. Таке становище створює всі умови для такої необхідної дитині емоційного контакту з мамою. Не забувайте: щоб розвиток дитини був гармонійним, симетричним, руки необхідно періодично змінювати, підтримуючи голову то лівою, то правою.
НА РУЦІ Ідеально підходить для дітей 3-6 місяців, хоча так можна тримати дитину практично від народження. Він спирається потилицею на плече вашої руки, пальцями якої ви стискаєте його стопи, а передпліччям фіксуєте ручки. Іншою рукою ви підтримуєте його під сідниці. Ноги дитини зігнуті в колінних та кульшових суглобах і розведені. Іноді обов'язково чергуйте руки!
УНІВЕРСАЛЬНИЙ Притримуючи долонею правої руки малюка під грудьми, щільно притисніть його спинку до грудей. Лівою рукою обхопіть праве стегно дитини, зігнувши його ніжки в кульшових суглобах. Врахуйте: вага дитини до 6 місяців не повинна припадати на вашу руку, що підтримує таз малюка, - це шкідливо для його хребта і може в майбутньому зіпсувати поставу.
ПЕРЕД ЖИВОТОМ Дітям з 7 місяців цей спосіб дозволяє відтворити рухи, що і при повзанні по-пластунськи. Саме ця важлива рухова навичка малюки і повинні освоювати в цьому віці. Однією рукою візьміть дитину під груди, а іншу пропустіть між ногами, м'яко підтримуючи живіт. Малюк у такій позиції може спокійно рухати руками та ногами, тренуючи м'язи та координацію. Не забувайте міняти руки!
НА БОЦІ Підходить для малюків з 10 місяців, коли вони вже впевнено сидять. Візьміть дитину так, щоб вона щільно обхопила ніжками ваш бік, а спиною при цьому спирався на ваше передпліччя. Підтримуйте пензлем коліно малюка. Одна рука дитини лежить на грудях, інша вільна. Носити малюка необхідно по черзі то з одного боку, то з іншого боку.
Консультант - Денис Ковальов, доктор медичних наук, професор
