Мамочки зараз свідомі: виповнилося дитині півроку — настав час вводити прикорм, щоб малюк ріс і розвивався не щодня, а щогодини. Але як бути, якщо маленький нехочуха верне носик від пюре чи кашки?
Подібний стан речей з апетитом маленького нехочухи, звичайно ж, турбує дбайливу матусю. І в цьому є своя логіка, адже іноді тривала відмова від корисних страв прикорму (особливо в авітамінозний зимово-весняний період) може призводити дитинці до зниження рівня гемоглобіну в крові, млявості, апатичності.
У пошуках причини
- Тимчасові труднощі або навіть відмова від харчування з ложечки з переходом на виключно грудне вигодовування у малюків не рідкість, особливо у перші місяці підгодовування.
- У малюків до півроку може ще не виробитися так званий харчовий інтерес, коли малюкові вже цікавий процес поглинання їжі, він сам намагається схопити шматочок з маминої тарілки та відправити його собі до рота. Якщо малюк за столом сидить у мами на колінах і просто спостерігає за тим, що відбувається, можливо, прикорм вводити ще зарано. Слідкуйте за реакціями малюка.
- Такого ж висновку доведеться дійти, якщо у малюка ще не зник рефлекс, що виштовхує (крихітка ніби виштовхує їжу язичком).
- У немовлят з невираженим апетитом може зникнути бажання їсти густу і щільну їжу (фруктово-овочеве пюре або кашку) при прорізуванні перших зубів або при якомусь випадковому нездужання, а то й навіть при різкому погіршенні погоди.
- Може, мама спробувала познайомити малюка з новою їжею, а дитина просто була не в настрої, вередувала, відштовхувала ложку з їжею. А мама цього разу, як на зло, поспішала кудись або просто була занадто наполегливою і намагалася якнайшвидше нагодувати своє чадо, намагаючись насильно заштовхати їжу дитині в рот, тим самим породивши у свідомості малюка негатив до нової їжі.
- Трапляється, що недосвідчена мама надто велике значення надає нормам харчування і прагне за всяку ціну згодувати дитині рекомендовані грами пюре або каші. У таких випадках корисно згадати, чи постійно ви самі з'їдаєте всю тарілку супу та повну порцію другої страви. Іноді якщо ви втомилися, засмучені або голова болить, то ледве доторкнетесь до їжі, а вдруге із задоволенням візьмете добавку. Чому ж дитину ви позбавляєте права наслідувати природні бажання?
Прислухайтеся до дитини
Припустимо, відмовився малюк від прикорму і віддав перевагу вашому молочку. І іншого разу з'їв пюре зовсім трішки. Придивіться до дитини. Якщо він смокче груди активно, охоче грає і взагалі жодних ознак хвороби у нього немає, то все гаразд. Можливо, у малюка прорізуються зубки і болюють ясна. Цей період (зазвичай короткий) треба просто перечекати і до наступного їди пропонувати тільки воду. Якщо дитина в цей час захоче перекусити чимось, відволіть його грою і просто почніть годування трохи раніше, ніж зазвичай.
Про помилки
У природі людини, навіть зовсім крихітної, є властивість чинити опір всьому, що нав'язують. Так включається порочне коло, вирватися з якого дуже важко. Мама змушує дитину їсти пюре або кашку, а дитинка пручається. І тоді мама вирішує: не хочеш їсти прикорм – я не дам тобі молочка. Це досить поширена помилка молодих матусь — перевперти немовля і за допомогою „молочної блокади” змусити його їсти небажану кашу… Проте позбавляти дитину материнських грудей, навіть на короткий час, звичайно, не вихід. Так ви позбавляєте малюка бажаного спілкування та цілющого підживлення вітамінами, мікроелементами.
Змініть обстановку годівлі: перенесіть столик в інше місце, зміните посуд на красивішу і яскравішу, постеліть кольорову серветку, красиво розкладіть на тарілці їжу і перестаньте тривожно дивитися дитині в рот і вмовляти з'їсти що-небудь.
І потім, якщо у малюка вже є досвід насильницької трапези, знадобиться час, щоб це неапетитне годування згладилося з пам'яті дитини. Намагайтеся внести зміни і в тактику годівлі. Бажано, щоб тимчасово дитину годував хтось інший, що менше переживає за те, скільки ложечок малюк з'їв. Відповідно, і порції їжі треба зменшити. А ось порції терпіння, розуміння та любові до малюка збільшити – тоді все налагодиться.
