Справа в тоні
Дитина народилася. Перші чотири-п'ять місяців він здатний розуміти не сенс слів, лише інтонацію, з якою вони вимовляються. Малятко жваво реагує на звуки маминого голосу, на вираз її обличчя. За дев'ять місяців мамуля стала для нього найближчою і значущою людиною. Її увага та турбота для малюка – пріоритетні.
При безпосередньому спілкуванні з малюком у цей період (і надалі!) не варто створювати зайве звукове тло (наприклад, включати телевізор).
Він відволікає і дає дитині сконцентруватися на промови. Дитина, що виросла в шумній атмосфері, згодом розгальмована і глуха до слів дорослих. До нього буває важко «достукатися» і батькам, і освітянам.
З раннього дитинства привчайте малюка до спокійного та позитивного спілкування. А почніть із століттями апробованих прийомів: потішок, пісеньок і вироків. Створені для розваги малюків у давнину, вони не втратили своєї актуальності і сьогодні. Малі фольклорні форми використовуються у поєднанні з масажем, гімнастикою та пальчиковими іграми. Подібний симбіоз впливає на мовні центри в корі мозку малюка, активізує їх. В результаті у дитини своєчасно з'являється мова та відсутні проблеми зі звуковимовою.
тактильні відчуття
У період дитинства дуже важливо розвивати тактильну (шкірну) чутливість малюка. Це – початковий етап на шляху оволодіння дрібною моторикою та мовленням. Шкіра малюка стикається з різними матеріалами, з поверхнею іграшок, з тілом мами. Завдяки цьому у малюка формуються уявлення про навколишній світ. Він уже розуміє, що тепле та м'яке – це комфортно. Реакція відповідна: посмішка та гуляння. Мокре, холодне, слизьке - гидке. Звідси й плач, капризи. Так малюк «каже» про свій стан у доречний період. Слів немає, але мамі все й так зрозуміло.
Для розвитку мови важливо розвивати чутливість кистей рук. Тому не полінуйтеся вкладати в ручки крихти предмети різної форми та фактури.
Головне – щоб усе було безпечно та чисто. Зшийте дитячий килимок, використовуючи різні шматки матерії: трикотаж, шкіру, велюр, сукно, шовк, шерсть. Викладайте на нього малюк. Коли кулачки немовляти розіжмуться (а це трапляється через два тижні після народження), дайте йому свій палець, яскраву стрічку, зручну брязкальце: нехай схопить. Згодом не полінуйтеся підбирати для заняття кубики та м'ячі з різних матеріалів (але тільки легкі, безпечні), порожні коробочки з гладкою або шорсткою поверхнею. Футляри від кіндерсюрпризів або парфумерії можна наповнити горохом, квасолею, намистами, монетками та обшити строкатою тканиною різної фактури. Вони перетворяться на свого роду «шумелочки», які дуже подобаються маленьким дітям. Коли пальчики малюка набудуть сили, він зможе трясти цими саморобними іграшками і прислухатися до звуків, які вони видають. При цьому дорослий намагається привернути увагу малюка та своїми питаннями: «Чуєш? Там щось шарудить (дзвенить, гримить)!» Так до тактильних (шкірних) відчуттів приєднаються і слухові. Зорове зосередження розвинеться, якщо дорослий почне пересувати іграшку, що звучить. З цією метою зазвичай використовують брязкальце або дзвіночок, прив'язуючи їх яскравою стрічкою до перекладини дитячого ліжечка.
Спілкуємося граючи
Пальчики малюка будуть більш спритними, якщо їх зміцнити за допомогою масажу та нехитрих забав.
Після ігор та маніпуляцій з різними іграшками корисно зробити масаж дитячих пальчиків та ручок.
Щоб ручка малюка розслабилася, погладьте долоню та тильну сторону кисті. Тепер дуже обережно візьміть у тріску великий пальчик і акуратно пройдіться по ньому від кінчика до основи. Те саме — з усіма іншими пальцями на правій та лівій руці.
Іншим разом виконайте вправу під назвою «Клубочки». Вказівним пальцем дорослий «мотає клубочки» на долоні малюка. Це лоскітно і забавно, малюк посміхається і повищує від задоволення. Згодом можна ускладнити вправу та виводити «кінчик ниточки» по черзі на кожен пальчик:
«Бабуся клубочки мотала,
а кицька їх розмотала.
Ниточка - бабусі,
ниточка - дідусеві,
ниточка - мамі,
ниточка - татові
і ниточка - дитинці».
Ще одна забава - "Подушечки". Беручи по черзі кінчики пальців малюка великим і вказівним пальцями своєї руки, ви злегка натискаєте на них і кажете: «Ах, які м'які подушечки є у нашої крихти. Ця подушечка – для бабусі. Ця для дідуся. Ця – для мами, ця – для тата. А для дітки — найм'якша, найменша».
Ладоньки
Цьому малютку теж треба вчити. Для того й вигадані всілякі «Ладушки».
Якщо дитина зовсім мала, то лежить на пеленальному столику або на колінах обличчям до дорослого. Той бере руки малюка у свої та виконує відповідні рухи:
Плескають долоні у нашої крихти:
Хлоп, хлоп, хлоп, долоні,
Хлоп, хлоп, хлоп, крихти!
«Долоньки — бавовни»
Долоні-долоньки,
Дзвінкі бавовни.
Плескали в долоні,
Плескали трошки.
Кулачки склали,
Кулачками били.
Ще одні «Ладушки» припускають дещо більшу рухову активність:
Долоні, долоньки (дорослий бере в свої руки малюки і робить ритмічні бавовни)!
Де були (руки розводять убік)?
У бабусі (бавовна)!
Що їли (руки убік)?
Кашку (бавовну)!
Що пили (руки убік)?
Простоквашку (бавовну)!
Пили, поїли
Шу! Полетіли (змахи руками)!
На головку сіли (ручки малюка наблизити до голівки).
Їж, пташка, їж!
Зазвичай такі заняття на смак кожному малюкові. А вашій дитині сподобалося зображати маленьку пташку? Наступного разу ви з ним поміняєтеся місцями – і ця роль дістанеться вже дорослому. Цього разу мамина чи татова рука зображатиме голодну птицю:
Пташка, пташка (вказівним і великим пальцями, складеними «дзьобиком», постукати по розкритій долоні малюка)!
Ось тобі водичка (поводити «дзьобиком» по долоні)!
Ось тобі крихти
На маленькій долоні (злегка пощипати долоню).
Згодом дитина опанує всі ці рухи. Спочатку малюк виконуватиме їх за допомогою дорослого, а потім самостійно. Можливо, до свого першого дня народження ваше чадо навчиться не тільки виконувати всі перераховані нехитрі пальчикові вправи, але й вимовляти звуконаслідування на кшталт: «Пі-пі-пі!», «Ам!», «Тук!». Дитина почне активно використовувати їх під час веселих ігор та занять. Що ж, браво! І малюк, і його батьки заслужили оплески. Дружно поплескайте в долоні!
дотримуємося правил
Виконуючи з малюком нехитрі фізичні вправи, масаж або пальчикову гімнастику, не забувайте про правила.
- Руки дорослого мають бути чистими, з коротко підстриженими нігтями.
- Перш ніж торкатися дитини, зігрійте свої руки
- Рухи малюка до 4-6 місяців щодо пасивні (ручки та ніжки рухаються у потрібному напрямку завдяки впливу дорослого).
- Не можна змушувати дитину виконувати ту чи іншу вправу проти її волі.
- Не можна з силою розгинати або згинати суглоби та пальчики: дійте обережно та коректно;
- Приступайте до занять з дитиною не раніше, ніж через годину після їди.
- Намагайтеся займатися з малюком в той самий час (вранці або після денного сну).
- Тривалість занять від 2 до 10 хвилин (залежно від віку дитини).
- Рухи треба чергувати з погладжуванням, легким поплескуванням ручок, ніжок, спинки.
- Займаючись дитиною, дайте волю своїм емоціям. Для малюка важливі інтонації вашого голосу та вираз обличчя.
- Будь-які маніпуляції та події з малюком обов'язково супроводжуйте мовними зворотами.
Після спільних веселих занять з малюком результат не змусить себе довго чекати. До кінця першого місяця життя, у малюка розвинеться зорове та аудіальне зосередження: малюк почне давати вам перші відповіді у вигляді різних голосових звуків. А ще – дякувати вам за ласку, турботу та любов за допомогою своєї променистої посмішки!
