Дитина за їжею (фото: ЦФА "Бурда")
Як правило, харчування – серйозний камінь спотикання батьків та вихователів. Один малюк із задоволенням уплітає все, що йому дають у саду, інший довго колупає виделкою у тарілці, так нічого й не спробувавши.
Якщо малюк їсть повільно, вихователі можуть підганяти «неквапу», адже трапеза може затягнутися до вечора. Коли малюк їсть удома, де немає загального графіка занять, сну, у вашому праві дозволяти йому сидіти за столом стільки, скільки ви вважаєте за потрібне. В дитячому садку все ж розписано по годинах, підпорядковане загальному плану.
Рішення проблеми.
Про кулінарні уподобання свого малюка потрібно обов'язково розповідати вихователю. Звичайно ж, індивідуального меню для вашого карапуза не буде, але вихователь знатиме, наприклад, що ваше маля вранці снідає вдома, тому приходить у сад не голодним, або – малюк не любить молочне (не п'є кефір, йогурт чи ряженку, не переносить тушковану) капусту і т. д.) і не змушуватиме малюка.
Обов'язково попередьте про такі важливі речі вихователя, няню, попросіть, що у випадку, коли малюк не хоче їсти, змушувати його в жодному разі не потрібно. А всю відповідальність за те, що дитина може бути голодною, ви, як її, батьки берете на себе.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Вперше в дитячий садок — чи існує профілактика застуд?
Яка оптимістична стаття. Забули тільки розповісти про те, що деякі вихователі в деяких садах плюють не тільки на думку батьків, але і на медичні довідки.
У мене хрещениці покладено стіл №5 — із поліклініки надали всі документи. Плюс виховалку кілька разів просили не годувати насильно.
В результаті – змусила доїсти жирне м'ясо (незрозуміло звідки воно взагалі в дитячому меню) Дитина пролежала тиждень під крапельницею, тепер у медкарті є ще й слово «панкреотит». Виховалці не наука — вона наступного дня після того розбирань із СЕС та купою інших перевіряючих — змусила іншого хлопчика з'їсти запіканку, що повністю підгоріла.
Коротше, головне, що потрібно — донести до дитини, що нічого проти власного бажання їсти не потрібно, навіть не можна — а якщо цього вимагає вихователь чи нянечка — у жодному разі не слухатися, а сказати, що поскаржиться мамі.