Вимагати абсолютної «сухості» від крихти абсурдно, та й для діток до 4 — 5 років «аварії», що трапляються іноді — це ще норма. На думку фахівців, управління сечовипусканням - складний фізіологічний процес, що формується зі зростанням дитини. Відчувати наповнення сечового міхура малюк починає з 1,5 років, а контролювати – у 3-5 років. Саме тому в цьому віці вже можна говорити про енурез (нетримання сечі). У хлопчиків нічний енурез зустрічається у півтора-два рази частіше, ніж у дівчаток.
Причини нетримання сечі
Серед причин цього захворювання лікарі називають:
1. Фізіологічні. Захворювання органів сечовиділення або аномалії у їх будові, уповільнені темпи розвитку нервової системи, що контролює «мокрій» процес, невропатія (висока збудливість, занепокоєння дитини). Не можна скидати з рахунків і спадковість: якщо на енурез страждали батьки, ризик захворювання у дитини зростає в 6 разів.
2. Психологічні. Хронічний стрес (внаслідок переляку, конфліктів у сім'ї, народження «суперника»), брак батьківської уваги (ігнорування), неправильне привчання до горщика (занадто раннє або травмуюче, з «натиском»).
Як допомогти малюкові?
Найчастіше витоки енурезу - саме у сфері почуттів та емоцій. Тому над проблемою мають спільно працювати і уролог чи нефролог, і психотерапевт.
При цьому ефективна та домашня терапія. Насамперед батьки повинні:
✓ домовитися разом боротися із «ворогом». Якщо малюк відноситься до лікування формально, незацікавлено, успіх навряд чи можливий;
✓ не лаяти дитину за мокре ліжко і взагалі менше лаяти. Створіть спокійну атмосферу в будинку: нехай сімейною традицією стануть вечірні прогулянки на свіжому повітрі, слухання заспокійливої музики, сеанси малювання тощо;
✓ стороннім не розповідати про проблему (це ваша таємниця!) навіть родичам. Малюк повинен відчувати себе впевненим та захищеним: повірте, він і так страждає від почуття провини та заниженої самооцінки;
✓ суворо дотримуватись режиму дня для дитини, зменшити прийом рідини у вечірні години.
Лікарі також рекомендують батькам такі дії:
✓ виконання вправ: спроби якомога довше стримувати позиви до сечовипускання, нічні пробудження «розкладом» (для запобігання епізодам енурезу). Ці вправи слід виконувати під контролем лікаря;
✓ ведення спеціального щоденника, в якому відзначаються «сухі» ночі та заохочуються навіть найменші успіхи;
✓ можна також повторювати перед сном "чарівне заклинання": "Я завжди прокидаюся в сухому ліжку, я сам встаю в туалет, коли захочу". Працює!
