Сьогодні Віра Брежнєва відзначає свій День народження – їй 34 роки. Співачка і секс-символ України, вона, проте, бачить себе насамперед жінкою, якій цікавий саморозвиток, і мамою, що любить.
Віра виховує двох дочок - Соню (14 років) та Сару (6 років). Ми вирішили поділитися секретами виховання від іменинниці. Нижче витримки з інтерв'ю Брежнєвої.
Англійці кажуть: "Не намагайтеся виховувати дітей, вони все одно будуть схожі на вас". Тож насамперед виховую себе, працюю над собою, а для дочок намагаюся бути не лише дбайливою мамою, а й прикладом.
Своїх домашніх навчаю: «Не звертайте уваги на те, що про мене кажуть. Якщо є сумніви, запитайте мене особисто.
Якщо діти завинили, вихід один – покарання. У нашій сім'ї – це позбавлення певних благ. Зокрема, ми можемо на якийсь час позбавити доступу до телефону, комп'ютера. Скажу вам чесно: я дуже строга мама. Якщо щось не дозволила, марно апелювати до інших.
З Сонечкою ми розмовляємо, обговорюємо новини її шкільного життя, дивимося телевізор, читаємо. Із Сирочком (так ми кличемо Сару) граємо, малюємо, дивимося мультики. Їй дуже подобається, коли я готуюся до концерту. Ходить довкола, міряє мої туфлі, розглядає косметику.
Справді, я, як і багато сучасних жінок, дуже багато працюю, але з життя дітей не випадаю, навіть до Соні на батьківські збори намагаюся ходити сама. З іншого боку, знаєте, в мамі — квочка, теж нічого доброго не бачу. Через те, що дітям я надаю самостійність, старша цілком може себе організувати, її не потрібно доглядати.
Діти дуже швидко ростуть, тому велика кількість дорогих речей — марна трата грошей. Дочка запитує: "Коли я виросту, ти мені свої вбрання віддаси?" Я говорю: «Звичайно, але якщо тобі захочеться більшого, заробиш і купиш». Виховую її в такому ключі, що жінка має міцно стояти на ногах і мати власні кошти на свої забаганки. Навіть за вдалого заміжжя, чоловіки це дуже цінують.
Не обов'язково бути другою Ковалевською, але грамотно писати, говорити кількома мовами, мати уявлення про історію країни та географію, будь-яка дівчина зобов'язана. При цьому мені не хотілося б, щоб Соня росла ботаном, просиджувати цілодобово над підручниками - теж перебір.
Я справді росла страшенно закомплексованою. Це не дивно, батьки не мали змоги красиво одягати всіх чотирьох дочок. Вони намагалися, звичайно, але їх скромних заробітків зовсім не вистачало. А коли дитина погано одягнена, та ще й вважає себе негарною, вона страждає, соромиться, комплексує.
Мої діти мають уявлення про домашню працю. В обов'язки Соні належить тримати свою кімнату в повному порядку. Якщо є потреба, вона сама миє за собою посуд. На мій приїзд з гастролей, запросто може спекти пиріг або нарізати салат. З Сарочкою може посидіти, я їх спокійно лишаю одних.
Вони ростуть добрими, чуйними. Довелося згодом навчитися контролювати багато своїх емоцій. Мої діти не повинні страждати через те, що хтось сторонній зіпсував мені настрій.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
