Назад дороги немає! Українці по-різному взяли звістку про старт медичної реформи. Ми вирішили з'ясувати «добре» чи «погано» у наших експертів, блогерів та українських мам.
Джерело: instagram @gorod_kamenskoe
Медична реформа в Україні розпочнеться поетапно. Насамперед зміни стосуватимуться первинної допомоги, а саме, оплати за роботу терапевтів, педіатрів та сімейних лікарів. І лише у 2019-2020 роках буде реформовано спеціалізовану медичну допомогу.
Усі знають, що безкоштовної медицини в Україні давно вже нема. Але також немає прогресивної, передової, доступної більшості. Тому міняти таку, що розвалюється, і практично «не зрозуміло як» існуючу систему охорони здоров'я потрібно, і міняти терміново.
Прийнятий документ про реформу охорони здоров'я стосується переважно фінансової сторони системи, чого не розуміє або ж не сприймає позитивно більшість людей, у тому числі медичних працівників. Це початкова ланка змін, проте наскільки саме вона має бути первинною, мені важко судити.
Реформа охорони здоров'я – це поетапний процес, що стосується певного періоду часу (зазвичай 7-10 років мінімум). Але саме документа, який детально описує план дій (тобто весь процес реформування), я не бачила.
На мою думку, реформа охорони здоров'я повинна торкатися не тільки фінансової сторони змін, але також подати на публічне обговорення концепцію нової системи охорони здоров'я (модель), а також мати технологію реалізації цієї реформи.
У нашій країні систему охорони здоров'я міняти треба це точно, але питання в тому, що в країні, в якій не працюють інші системи, а саме правова, я не впевнена, що гарне починання не дискредитують. Правова держава — там, де на всіх рівнях виконуються кодекси законів. І це не ми. Другий момент ... всі ці укладення договорів можуть лягти на плечі лікарів і тоді лікувальна робота теж піде на задній план (. Хто і як забезпечуватиме роботу нової системи? Дуже хочеться займатися саме лікувальною роботою, а не бути і юристом, і менеджером, та ін.) . у всій цій складній системі. Ну це тільки моя думка, в інших може бути інше)
Я підтримую медичну реформу, оскільки медицина у тому вигляді, в якому вона зараз існує, повністю дискредитувала себе. Реформа вкрай невигідна тим, хто наживається на пацієнтах, хто вимагає «ліві» гроші з них, і при цьому не хоче докладати зусиль для професійного розвитку. Реформа невигідна аптекам, що продають масу «ліків», які у світі не використовуються через їхню неефективність. Ну, і звичайно, нововведення вкрай невигідні для чиновників, котрі занурилися в корупційних схемах.
Геноцид – це те, що відбувається зараз. Це відсутність життєво важливих препаратів та вакцин, бюрократія, вкрай низька оплата праці лікарів та медсестер. Я за те, щоб лікар, який любить свою роботу, цікавиться новими розробками, вміє налагодити контакт із пацієнтом, отримував більше. А пацієнт міг обрати собі лікаря чи клініку. Нехай гроші йдуть через касу, а вирішенням організаційних питань займаються адміністратори. Нехай люди звикають, що швидка допомога потрібніша людині з інфарктом або потерпілому в ДТП, а з підвищеною температурою треба звертатися до поліклініки. Без сумніву, перехід буде дуже болючим і для медиків, і для пацієнтів, але дороги назад немає.
Я дуже рада, що Україна змінюється, що ми матимемо медреформу. Медичну галузь давно треба змінювати і докорінно. Загалом я за страхову медицину була. Гроші мають йти за пацієнтом. Звичайно, непросто знайти свого сімейного лікаря — це буде метод спроб і помилок. Але, наприклад, дільничні педіатр і медсестра у нас чудові. Я б хотіла, щоб вони отримували гідну зарплатню. І взагалі, колись у давнину лікар був для того, щоб попередити захворювання, а не лікувати його. Може ми теж до цього дійдемо;)
Почитавши про нову медичну реформу: перше, що спало мені на думку: «Та невже?» Перше, що кинулося мені у вічі — це момент із поділом послуг на платні та безкоштовні. Здається, вони вже з цим запізнилися! Бо багато хто і без цієї реформи давно чинить саме так. Я не виняток. Відчула на собі та на сина різницю у наданні послуг у різних медустановах. Заплатиш - отримаєш грамотну консультацію та лікування. «Наліво підеш» (у безкоштовну поліклініку) отримаєш не зовсім достовірний діагноз та рецепт із нав'язаних препаратів. Хотілося б вірити, що всі ті зміни, які вказані у законопроекті працюватимуть! Мені, як матері, яка виховує дитину самостійно, особливо цікавий момент із безкоштовними послугами, тому що щороку саме на лікування сина йдуть чималі суми. Якщо система буде працювати і як безоплатні послуги не буде значитися наклеювання пластиру на мозоль, а щось більш значуще - я буду безмірно щаслива!
Два роки тому я потрапила на семінар із перинатології, який проводила професор із Канади. Вона розповідала, як чудово у них влаштована система охорони здоров'я, патронажна турбота про вагітних та породіллі, що смертність під час пологів зведена до мінімуму, а виходжування передчасно народжених на найвищому рівні. Ми слухали всю цю насолоду і зеленіли від заздрощів. Нам намагалися передати досвід, який неможливо застосувати у наших реаліях.
Але, здається, зміни дійшли до нас. Я поверхово цікавилася батлами щодо законопроекту про медичну реформу. Думки супротивників та прибічників надто полярні та добре аргументовані. Тому звичайній мамі складно розібратися у всіх нюансах і сформувати свою думку. Особливо із нашим менталітетом! Ми обов'язково повинні вибрати за або проти, але чому б не припинити даремно трусити повітря і подивитися до чого це все приведе? Нам, простим громадянам, давно час навчиться робити лимонад з лимонів і швидко адаптуватися до нових умов. Так, тепер навряд чи швидка приїде на виклик до дитини з температурою від банального ГРВІ. Але може, є ймовірність, що це ГРВІ лікуватимуть якісніше та уважніше. А не призначати всі існуючі антибіотики від соплів. Можливо, ми дбайливіше ставимося до власного здоров'я, і займатимемося профілактикою, а не лікуванням. З чуток, тепер дорого хворітиме, але хіба до цього було дешево? Мами, у яких більше однієї дитини зрозуміють, про що я.
Найбільше, як людині, мені імпонує ідея сімейного лікаря. Це ж здорово, коли протягом всього твого життя є людина, яка в курсі твоєї медичної історії, знає твої слабкі місця і коли в тебе свербить ліва п'ята, ти не гадаєш до якого спеціаліста йти і які аналізи здавати. Ти йдеш до свого лікаря і отримуєш чіткі інструкції, що і куди.
І ще, можливо, я занадто оптимістична і наївна, але я вірю, що ця реформа дозволить нам припинити бути диванними лікарями і ми більше не лікуватимемося у Гугла)
З реформою швидко ознайомилася, думаю, можна зробити висновок лише занурившись у процес, є кілька тез:1. Враховуючи, що цивілізована медицина у всьому світі страхова, а реформа передбачає страхування – це шлях, який мені подобається.2. Наша медицина гіпердіагностична, що веде людей у приватну медицину, де лікарі живуть за відсоток.3. Комаровський, занурений практикуючий медик, який знає систему зсередини, виступає ЗА, його думка є авторитетною.4. Коли у мене була медстраховка, нехай і найпростіша, я відчувала себе захищеною і за 2 місяці скористалася нею на повну, ГРВІ з ліками та гінеколог у приватній клініці вийшли мені 0,00 грн. Тож на мій погляд, середній українець так чи інакше витрачає більше «в конвертах», ніж це буде задокументовано в тому чи іншому вигляді.Так що я ЗА. Не знаю як так із хронічними чи рідкісними хворобами, але це все так індивідуально… я за 8 років у Києві з навіть не середнім доходом завжди йду до приватників…
У давнину було найстрашніше прокляття - дай Бог тобі жити в епоху змін. Ми ж вічно в перервах, і до чого вони приведуть, не знає ні той, хто їх запустив, ні будь-хто, хто цим змінам буде в результаті схильний.Проблема цієї реформи в її непрозорості, як мені здалося, суперечливості трактувань та недостатніх відомостях, які дають зовні. На перший погляд виглядає несправедливо та жахає. Але якщо вдуматися, ми платимо завжди за медикаменти, за дослідження, за прийоми, за операції. Є приклади безкоштовного медичного обслуговування, але це такий базис, основа, і за нього спасибі (як ведення вагітності гінекологом та регулярні аналізи сечі та крові на RW, ВІЛ та загальний аналіз – це все).Складно порівнювати, не знаючи, як було і як буде. Є досвід себе і деяких знайомих, але це замало для загальної вибірки, щоб дати повну картину.Загалом наша країна розвивається, і нам неминуче зростати: щодо відповідальності за своє життя, усвідомленості у харчуванні, у діях, словах та у думках. Давно немає «совка», а звичка, що коли припече – за тебе вирішать – лишилася. Час дорослішати. Тож реформі бути. А мамі розуміти свою відповідальність за стан свого малюка.
Будь-які різкі зміни у чомусь – це завжди стрес. Особливо якщо це стосується цілої нації. Вихід із зони комфорту, а саме з тієї системи, яку люди знали роками, на жаль, буде болючим. Але можливо, саме це і приведе нашу медицину до найкращих результатів. Не скажу, що до цієї реформи я була абсолютно нею (медицією) задоволена... Але й не заперечуватиму, що серед десятків фахівців, до яких я або мої близькі коли-небудь зверталася, нам зустрічалися справжні лікарі за покликанням. В інших випадках (і їх більшість), доводилося пропонувати так звану «допомогу», щоб вплинути на якість лікування. Хворіти стало дуже дорого і страшно. Особливо у державних мед. установах. Це говорить про те, що та модель медицини, яка існувала раніше, вже себе вичерпала. З цієї причини ті, хто можуть собі це дозволити, звертаються за допомогою саме до приватних клінік, де безкоштовні хіба що бахіли… Тому я скоріше ЗА ту програму змін, яку пропонує МОЗ. І дуже сподіваюся, що крім частково платної медицини, зарплату населенню підніматимуть відповідно до цін за послуги.
(5 оцінок, середнє: 4,60 з 5)
