Серед теорій раннього розвитку дітей підхід японського інженера та бізнесмена Масару Ібукі зайняв почесне місце, і немає, напевно, батька, який хоча б раз не почув фразу: «Після трьох уже пізно».
Burda Media
Масару Ібука людина абсолютно унікальна – інженер за освітою, співзасновник нині всесвітньо відомої корпорації Sony, винахідник та талановитий керівник, кардинально змінив сферу діяльності та разом із групою однодумців створив систему виховання, засновану, як він стверджує, на фізіологічних потребах людських дитинчат до знань.
З чого все починалося
Всерйоз зацікавитися психологією та фізіологією малюків пана Ібукі змусила особиста драма – його перша дитина народилася з проблемами та значно відставала у розвитку. Тоді й почалися пошуки методів розвитку дитини – Масару Ібука ознайомився з усіма найпопулярнішими методиками раннього розвитку, але виявилося, що майже всі вони розраховані на дітей старших за трирічний вік. Однак фізіологія розвитку дитячого мозку, на думку дослідника, вступає в повну суперечність із таким підходом:
Ключ до розвитку розумових здібностей дитини – це його особистий досвід пізнання у перші три роки життя, у період розвитку мозкових клітин. Жодна дитина не народжується генієм, і жодна – дурнем. Все залежить від стимуляції та ступеня розвитку головного мозку у вирішальні роки життя дитини. Це роки від народження до трирічного віку. У дитсадку виховувати вже пізно.
Burda Media
Чому не потрібно виховувати геніїв
Хоча Масару Ібука вважає, що формування людини на 90% залежить від умов, у яких вона росте, її теорія раннього розвитку не ставить за мету виростити з кожного малюка генія. На його думку, всі фізично здорові діти народжуються приблизно однаковими, і з перших днів саме батьки формують їх майбутні здібності.
Мета раннього розвитку авторка книги «Після трьох уже пізно», сформулював досить чітко і вона зовсім не суперечить сучасному розумінню виховання дітей:
На мою думку, основна мета раннього розвитку – це запобігти появі нещасних дітей. Дитині дають слухати хорошу музику та вчать грати на скрипці не для того, щоб виростити з неї видатного музиканта. Його вчать іноземної мови не для того, щоб виховати геніального лінгвіста, і навіть не для того, щоб підготувати його до «хорошого» дитячого садка та початкової школи. Головне – розвинути у дитині її безмежні потенційні можливості, щоб більше стало радості у його житті та у світі.
Чи після трьох вже пізно?
Це питання спірне, проте Масару Ібука, як людина технічного складу розуму, наводь у своїй книзі цілком об'єктивне обґрунтування свого висловлювання:
Період, коли зв'язки між клітинами формуються найактивніше, – це період народження дитини до трьох років. У цей час зароджується приблизно 70-80% таких сполук. І в міру того, як вони розвиваються, зростають можливості мозку. Вже у перші шість місяців після народження мозок досягає 50% свого дорослого потенціалу, а до трьох років – 80%. Звичайно, це не означає, що мозок дитини після трьох років перестає розвиватися. До трьох років в основному дозріває задня частина мозку, а вже до чотирьох років у цей складний процес включається та його частина, яка називається "лобні частки"
Грунтуючись на цих даних, особистому досвіді та спостереженні за дітьми, він робить логічний висновок – чим старша людина, тим складніше він засвоює нові знання та навички. Так вивчити іноземну мову чи навчитися грати на скрипці малюкові значно простіше, ніж дорослій людині.
Fotolia
Основні принципи системи Масару Ібукі
- Ранній розвиток буде ефективним і принесе користь тільки в тому випадку, якщо нові знання та досвід дитина отримає своєчасно, коли буде готова до цього. Визначити «готовність» малюка може лише людина, яка постійно перебуває з нею і основну роль у цьому Масарі Ібука відводить мамі.
- Дитина повинна мати можливість вибрати, що їй цікаво, а батьки допомогти їй у освоєнні нових знань та досвіду. Ніколи не можна нав'язувати малюкові ті заняття та знання, які його не цікавлять, можливо, їхній час ще не настав.
- Величезне значення має все, що оточує дитину – нехай не звучать дитячі пісеньки. А класична музика, кімнату прикрашають картини найкращих художників, так формується не лише смак дитини та її інтелект.
- Ніколи не ігноруйте плач дитини, якнайчастіше беріть її на руки і не бійтеся брати з собою в ліжко – тактильні відчуття та впевненість у захищеності допомагає малюкові активніше пізнавати навколишній світ.
- Момент, який викликає питання у представників гуманістичної педагогіки – Масару Ібука допускає тілесне покарання, щоправда наполягає – ляпанець не повинен бути основним методом виховання:
У віці до одного року малюка не ображають фізичних покарань. І, навпаки, 2-річна дитина гостро реагує, якщо її відшльопати. Тому, якщо спочатку балувати дитину, а потім раптом стати суворою, це лише підігріє в ній почуття протесту. І результат буде зворотний, порівняно з тим, на який очікують батьки. Отже, шльопати дитині можна тільки поки вона ще занадто мала і не може сприйняти це як образу.
- Малювати якомога раніше:
У вісім місяців дитина вже може утримати олівець. Хапальні здібності краще, ніж будь-що інше, свідчать про здоровий розвиток дитини. У цьому віці дитина починає рвати книжки, роздирати частини іграшки, доводячи мати до розпачу. Іншими словами, дитина входить до стадії самоствердження.
- Музична освіта, а також заняття спортом (в основному це плавання, але не тільки), потрібно починати з дитинства – це сприяє кращому засвоєнню інформації та формує дружнє ставлення до світу.
Нехай дитина буде кращою за своїх батьків, інакше все виховання не має сенсу.
