Немовля (фото: Fotolia)
Хлопчик-горобушер росте і розвивається не щодня, а щогодини. І його тато Олександр продовжує розповідати нам про його цікаве немовля.
Тиждень восьмий
Неділя хороша, трохи мімімішна, сумна, дуже особиста, тому буду коротко. Хоч є і веселіше.
Про твої досягнення. Крім яків, пуків і тримання голови на даному етапі головним критерієм є вага і ріст. Ти ростеш, щоки рости, я скучаю. Багато роботи, у понеділок утром побачивши тобі і здивувався – ти став ще більшим. У нас вже є окрема поличка для промов, які ти не одягнеш.
Про звуки. Емоцій більше, звуків і розмов більше. Горобчик, ти без слів навчився передавати втому, голод, задоволення, сонливість, захоплення. Захоплюєшся часто, переважно небом. Воно тобі приковує та заворожує. Виростеш – побудуємо свою власну зірку смерті та полетимо на рибалку. На іншу планету. У нас буде своя планета для рибалки – з бамбуком та шлюзами.
Про вихідні. Такі поїхали на шашлики. Ти весь день провів на природі і нагадував не горобчика, а кота. Домашній. Якого вперше витягли на вулицю. Калейдоскоп нових звуків, запахів, вітру та свіжого повітря тобі дезорієнтував. Але під вечір тобі вже нравилось.
Про роботу. Ти приїхав до мене на роботу (дивись фото), гулявши рестораном у мене на руках і тихенько все роздивлявся. Вперше за багато років, тримаючи тобі на руках, я пишався тим, що роблю. Ти не подумай, я і раніше часто пишався результатами та проектами, в яких працював… Але щоб так, глобально – вперше. Приходь частіше. І мамуКатя бери, бо без неї ти найчастіше не зможеш.
Про годину. Він летить, тобі наступного тижня вже 2 місяці. Ти сам плаваєш у ванні (ми навіть провели скайп-купання для баби), вже навчився пускати бульки слини з рота, щиро посміхатися і насолоджуватися життям. А мені вже хочеться поговорити з тобою. Але ти не поспішай, горобчикуй. Нам зараз і «агу» за сонет підійде.
