Гуртки та секції (фото: Fotolia)
Багато батьків прагнуть, щоб дитина відвідувала гуртки, секції. Але що робити, якщо дитина раптом вирішує їх покинути? Дозволити йому це зробити чи ні? Поради дають дитячі психологи.
Експерти одразу попереджають батьків, що діти спочатку можуть навіть ненавидіти спортивні секції чи якісь гуртки. Але згодом дитина знаходить друзів, поступово освоює запропоновану діяльність та вчиться любити ці заняття. А якщо раптом цього звикання та «любові» довго не виникає, як довго на батьків чекати?
Звичайно, зручно, коли самі гуртки або секції мають встановлений пробний курс, після якого дитина може залишити заняття, якщо вони не підійшли. Кидати гуртки та секції в середині сесії, семестру, курсу дитячі психологи не рекомендують. І батьки інстинктивно або з фінансових причин справді не дозволяють дитині кинути все на півдорозі.
Але є й важливі винятки: фізичні страждання дитини (травми на спортивних секціях чи танцях), сильні стреси (через переживання на змаганнях), симптоми психосоматики (кишковий розлад, біль голови тощо).
Також експерти попереджають, що батьки не повинні схвалювати кожне бажання дитини кинути те, що вона не виходить при перших спробах. Інакше це може увійти до нього у звичку.
Не так страшно, якщо дитина кидає одні гуртки, секції заради чогось іншого. Гірше, коли нічого не хоче. У дитини можуть більше проявитись якісь інші здібності чи таланти, можуть зміститися акценти інтересів.
А іноді дитині доводиться щось кидати через неможливість виконання надто великих покладених на неї зобов'язань, через завищені очікування.
Тому важливо аналізувати все індивідуально, перш ніж дозволяти дитині кидати гуртки чи секції.
