Мама з донькою (Фото: Thinkstock/ fotobank.ua)
Діти дуже прив'язані до своїх улюблених матусь. Але що вважатимуться нормою, а що — хворобливою залежністю?
Думка психолога допоможе розібратися у цьому питанні.
Вікові норми та гіпер прив'язаність до мами
- Новонароджена дитина в перші місяці життя вважає маму своїм продовженням-частиною свого тіла, тому і плаче, якщо мама укладає його в ліжечко.
- Дорослі, дитина поступово пізнає власне тіло і вже до півроку може пробути без мами близько 3-5 годин (якщо поруч із крихтою близька йому людина).
- До одного року ж малюк здатний відпустити маму на 5-6 годин і більше.
- Вже до 2-3 років дитина стає настільки самостійною, що може провести без мами цілий день у дитячому садку або з бабусею/нянею (звичайно, без певної адаптації і тут не обійтися).
- Якщо ж «маминим хвостиком» є дошкільня, важливо зрозуміти, чого він побоюється. Можливо, це викликано страхом втратити маму (наприклад, одразу надовго залишився у дитсадку, злякався, а мами поряд не було тощо). У такому разі дитині треба повернути відчуття стабільності. Обов'язково кажіть йому, куди і на скільки йдіть. Важливо, щоб поруч із ним залишалася близька людина, з якою у малюка є тісний емоційний контакт.
