Как превратить прогулку с грудничком в увлекательное путешествие, активную развивающую игру на свежем воздухе, чтобы было интересно и маме, и малышу, читайте и смотрите в свежем блоге Татьяны Мельниченко.
instagram@lubashan4
Як зробити так, щоб дитина добре висиплялася, розважалася, а ви при цьому усе встигали ще й кайфували від спільно проведеного часу на прогулянках? Це реально! Усе просто: треба дуже любити свою дитину і навчитися дивитися на світ її очима.
****
Я часто спостерігала за мамочками, які вигулюють маленьких діток — спершу просто було цікаво. Потім хотілося перейняти якийсь досвід і собі. Але що я помітила? Більшості із них просто нудно на прогулянках. І діти томляться у возиках. Мами з нудьги безкінечно розмовляють по телефону. Коли бавляться десь на майданчику — постійно смикають малюка: «Не можна, не роби, не бери!» Ходять одним і тим же маршрутом, сидять на одних і тих самих лавках. І чекають, коли це вже все скінчиться. На щастя, не всі, але значна частина. Принаймні такий це має вигляд.
Я теж частково була такою, допоки не відкрила для себе як зробити дитячі прогулянки корисними, розвиваючими і неймовірно захопливими не лише для малюка, а й для мами. Дещо піддивилася в інших, дещо навчилася в «Академії материнства» Ольги Свистунової, але до більшості дійшла інтуїтивно. У цьому блозі я поділюся досвідом власних проб і помилок.
ЧИТАЙТЕ ТАКЖЕ: Раннее высаживание. Как приучить ребенка к горшку: советы опытной мамы
Татьяна Мельниченко
****
Наші перші прогулянки припали на зиму. Час, коли більшість мамочок вигулюють дітей на балконі, щоб не заморочуватися. У цьому немає нічого поганого, але я вирішила, що мені так буде нудно і хоч прогулянки були не тривалі, але я намагалася щодня ( якщо не було зовсім лютих морозів) гуляти з малюком. Оскільки, тоді він переважно спав, я використовувала цей час більше для власного розвитку — слухала різні семінари в навушниках, читала статті для мамочок в телефоні, ну і власне дихала свіжим повітрям на повні груди. А заодно поступово загартовувала малюка.
Як на мене, до 3-4 місяців дитину краще вигулювати на сон, особливо якщо це взимку, бо якщо вона розплачеться, а ви не користуєтеся «дурниками», як я, то дати цицю надворі не завжди зручно. Та й час бадьорості такого малюка я проводила вдома. В цьому сенсі допомагав розвиваючий килимок — було дуже цікаво спостерігати, як дитина спершу дивиться, потім тягнеться до іграшок, а з часом і вправно ними маніпулює та навіть говорить до них.
Також удома ми практикували читання найпростіших віршиків та заняття на фітболі. Щоб вивести дитину надвір під час сну мені доводилося завчасно продумати в якому одязі її приспати. Щоб потім лише накинути щось легеньке зверху і швидко вивести у колясці, не розбудивши. Як правило на свіжому повітрі малюка добре розморювало і спати він міг до 2 годин.
У віці до 3-4 місяців дитина ще має багато денних снів, тому частину з них я використовувала для спільних прогулянок, а решту — щоб відіспатися самій чи зробити щось по дому. Після 4 місяців я почала суміщати прогулянки сон+час бадьорості в форматі 2+1. Іноді навіть 1+2+1 (за умов, що дитина годувалася надворі). Тим більше, що тоді настала весна і природа постійно змінювалася, а малюк проявляв інтерес до всього, що діється довкола.
Татьяна Мельниченко
****
Отже, перше, що я зробила, коли дитині стало нудно просто лежати — пересадила його в коляску обличчям до себе з трохи піднятою спинкою, щоб можна було бачити, що відбувається навкруги і почала розповідати. При цьому треба спробувати подивитися на світ очима дитини і почати заново звертати увагу на те, що ви уже бачили 150 разів — розкривати його по-новому. Ось «песик», він каже «гав». «Пеесииик» протяжно, максимально просто і доступно. І говоримо саме про те, що зацікавило дитину, в який бік вона подивилася.
Уже після перших кількох таких прогулянок ти починаєш втягуватися і звертати увагу на те, чого раніше не помічала, втупившись у екран мобільного. Ось розцвітає бузок, перші пуп’янки тюльпанів, горобчик на гілці, ворони б’ються, киця вмивається, шпак дзьобає насіння. За цей час ти в авральному порядку починаєш згадувати весь курс ботаніки і зоології. Шукаєш в інтернеті що це за пташка, жучок, деревце, кущик. Згадуєш, які у нього квіти, плоди. І навіть не помічаєш, як пролітає час. Але цікаво обом.
По дорозі на прогулянку можна розповідати тематичного віршика — про літо, про ялинку, про дощик. Дитина ще мало що зрозуміє, але запам’ятає мелодику і їй він відкладеться в пам’яті як щось улюблене з дитинства. Так само, як колискові, які можна співати на сон.
Татьяна Мельниченко
Вже ближче до 6 місяців ми почали освоювати ергорюкзак. Прогулянки розділилися на тематичні ранкова 2+1 (сон+спостереження) та пообідня 1( пізнавальна). І пізнавальна прогулянка полягала у тому, щоб максимально все помацати, понюхати і спробувати чи скуштувати). Я підносила дитину до квітів, дерев, саджала на гілки, давала все мацати торкатися і навіть брати на зуб.
Зізнаюся, як кожна мамочка первістка, я страшно переживала за гігієну, постійно витирала руки, виймала з рота зайве (на мою думку) чим трохи підпсувала і собі і малюкові ці моменти пізнання. Бо попри різні можливі хвороби, дитячий імунітет власне і формується від контакту із зовнішнім середовищем.
Не дарма ж жартують, що матері першої дитини стерилізують «дурника», а батьки третьої дитини кажуть, що якщо дитина з’їла з миски кота — то це котячі проблеми. Ну, власне моменти переживання за брудні руки закінчуються після того як ваша дитина знайшла надворі собаче гівенце і потягла до рота, а особливо після того, як уперше облизала колеса возика. І не думайте, що цього не станеться;))) навіть якщо ви пильнуєте на всі сто — пропустить хтось із родичів.
Але це процеси неминучі в пізнанні світу. Безумовно, ми миємо руки після прогулянки, але я уже не така категорична щодо паличок, шишок і інших речей. Навіть сама пропоную їх малюкові.
****
Тепер, коли дитині 8, вона впевнено сидить і навіть встає, ми часто стелимо килимок під час прогулянки. Я висипаю туди різні іграшки. Бажано різнофактурні, з різних матеріалів. І дитина грається. Важливо не відволікати малюка, коли він сконцентрований і допомагати, коли він цього потребує. Також можна розбавляти прогулянку різними активностями, як от елементи динамічноїімнастики та акро-йоги.
Источник: YouTube Автор: Tetyana Melnychenko
Тепер гуляти ми практично завжди ходимо в періоди бадьорості дитини, а спати вкладаємо її в ліжечко вдома. Так краще робити і влітку (не залежно від віку), бо дитині складно спати у розігрітому возику (там завжди тепліше ніж загалом надворі). Плюс у мами з’являється час на утрясання домашніх справ. Ходити по траві босоніж, мацати засохлі і мокрі листочки, ступати на сиру землю, вологу траву і асфальт, гуляти під дощем (не довго).
Щодня робити мінімум 5 нових відкриттів і закріплювати уже старі. Це ті завдання, які я ставлю перед собою та дитиною зараз. І дуже тішуся, коли повертаючись із прогулянки дитина не ридає від нудьги, як часто доводиться бачити і як бувало і у мене, а як горять очі твого малюка, коли він сповнений вражень, усміхається, але достатньо зморений, щоб заснути. Тут дуже важливо не перегуляти, бо режим бадьорості в такому віці 3-4 години максимум і далі дитині важливо вкладатися, щоб не настав етап перезбудження.
Татьяна Мельниченко
Безумовно, ми буваємо на дитмайданчику, порпаємося в пісочниці і гойдаємося на гойдалках, але намагаємося робити це або рано-вранці або в обід, коли дітей там не так багато і не так галасливо. Бо в такому віці дитина ще не готова до повної соціалізації і швидко перевтомлюєттся від великої кількості людей довкола. Але від спілкування тет-а-тет ми отримуємо море задоволення і позитивних емоцій. І бажано при цьому забувати мобільний удома;) Тоді для дитини вивільниться більше часу;) А в наступному блозі я розповім як цікаво проводити час із малюком удома.
