Кожна жінка по-різному сприймає свою вагітність. А якщо ця вагітність не перша і зовсім не запланована?
Fasebook@Kristen Richardson Hellmer
Крістен Хелмер, мама трьох малюків, розповіла свою історію про те, як вона дізналася про свою третю вагітність, які почуття вона відчувала всі дев'ять місяців і як ця несподівана подія змінила взаємини в їхній великій родині.
«Неможливо. Це було єдине слово, яке я змогла вимовити, коли дізналася, що вагітна.
Через кілька хвилин я впала на підлогу і заплакала. Але то були не сльози радості. Натомість мене охопили страх, сум'яття та гнів.
Розумієте, я не збиралася вагітніти. У нас вже були 6-річна донька та 6-місячний син, я вважала нашу сім'ю повною. Я знала, що мій чоловік хоче третього і готова була говорити з ним на цю тему, потім... Але не зараз, адже за останні шість місяців ми багато пережили - нескінченні проблеми з малюком, які перевіряли наш шлюб на міцність, проблеми з фінансами...
Нам взагалі не потрібні були нові проблеми у вигляді ще однієї дитини.
Fasebook@Kristen Richardson Hellmer
Сказати, що вагітність була шоком, було применшенням. Я легко завагітніла старшою дочкою, проте друга дитина далася мені важко. Два роки, три викидні, і лікарі не давали нам жодних шансів. Проте він народився.
А потім почалися кольки, він не спав, не брав груди, словом, був важкою дитиною.
Ми з чоловіком втомлювалися так, що вночі скандалили, хто встане і заспокоїть дитину. Так тривало кілька місяців, а потім усе змінилося. Малюк почав спокійно спати, я змогла повернутися до роботи і ми з чоловіком провели довгий уїк-енд разом.
І потім цей тест на вагітність.
Коли я повідомила чоловікові цю новину, він пробурмотів: «Ммм… вітання? … Тепер у нас повна сім'я?». Я в сльозах проклинала його, думаючи, що він зробив це навмисне.
Протягом наступних двох місяців я зазнала майже всіх емоцій. Спочатку я була в запереченні, я нікому не говорила про свій стан і навідріз відмовлялася йти на прийом до лікаря.
Я була зла. Я злилася на Бога, вважаючи, що він зіграв зі мною злий жарт і на чоловіка, звинувачуючи його в тому, що він був неакуратним, тому я завагітніла.
Fasebook@Kristen Richardson Hellmer
Потім прийшло почуття провини. У мене було кілька друзів, які боролися із безпліддям. Я вважала себе винною у тому, що вагітною була я, а не вони.
Я дуже боялася, боялася, що ця дитина зруйнує наш шлюб, який і так тріщав по швах, або позбавить моїх інших дітей кохання, якого вони потребують. Я боялася, що я не зможу стати доброю мамою трьом дітям.
Через вісім місяців, на світ з'явилася моя третя дитина, моя друга дочка. 4 кілограми досконалості!
Я не буду брехати і говорити, що мені зараз легко і просто, але я скажу, що я щиро вірю, що я мала стати матір'ю трьох дітей.
Моя молодша дочка — джерело такого світла та радості, якого я ніколи раніше не бачила в нашому домі. Коли я бачу, як мій, майже 2-річний син, лоскоче їй п'ята, годує її з пляшечки, або вкриває ковдрою, моє серце тане від кохання. Моя старша дочка тепер із задоволенням допомагає мені по дому.
Мій шлюб теж став міцнішим. Ми з чоловіком навчилися бути командою, стали краще спілкуватися та ділитися один з одним своїми почуттями.
Я часто згадую той день, коли я дізналася про свою третю вагітність. Я не жалкую про свої первісні емоції. Вони були справжніми.
Я ніколи не заперечуватиму, що наша третя дитина була незапланованою, але вона точно була нам потрібна».
