Багато мам, повернувшись з малюком з пологового будинку додому, стикаються з проблемою коліків у немовляти, які отруюють життя і дитині, і мамі. Як допомогти дитині? Як із цим впоратися та які кошти реально допомагають, читайте у блозі щасливої мами Тетяни Мельниченко.
instagram@prokksenia
Коліки та газики. Це проблема з якою ми зіткнулися дуже несподівано і буквально з перших днів після родового. Я ще не зовсім оговталася від свого нового стану, а тут постійні вечірні крики, що тривають по кілька годин. Ребенок червоніє, захлинається і його ніщо не зможе спинити. Перші дні я мужньо витримувала, але потім уже починали здавати нерви.
****
Я влаштувала мозковий штурм серед своїх друзів, що мають діток. Благо, нарядили мені багато. Еспумізан, Інфокол, Боботік, газовідвідні трубочки різних типів, піпетка, жіночий катетор, пелюшки на живіт, прикладання до живота, сон з мамою в обнімку, столбики, згинання ніжок… Це лише частина рекомендацій.
А ще дали послухати Комаровського, який сказав, що ліків від колік немає і допомагають вони лише мамі, психологічно. Але я категорично не хотіла застосовувати ліки. Усі, включно з лікарями, радили переглянути дієту (хоча я намагалася харчуватися правильно). У родовому ж наоборот мені сказали, що їжа мама на стан дитини не впливає. Хоча певну закономірність я помітила: якщо їсти лише каші і небагато молока — дитина спокійніша. Щойно я намагалася з'їсти сире яблуко, а не дай Боже хліб дрожжевий, щось здобне — увечері на мене чекав «концерт».
****
Але за місяць дієти я зрозуміла звідки в жінок береться післяродова депресія;) Тому на Новий рік взагалі з'їла все, що хотіла, включно з олів'є з горохом. Правда дуже небагато й побачила, що малюк попри все спокійно проспав усю ніч, тому причина не зовсім у цьому. Після того я почала смакувати все і потроху. Відрізнити де малюк страждав просто від газиків, а де від колік мені було важко, тому експериментувала зі всім.
Скажу одразу — теплі пелюшки нам взагалі не допомогли і різні пояси з травами. На животі у мами малюк теж не дуже хотів спати, йому постійно було спекотно. Трирічні «концерти» перший місяць нам таки доводилося дослуховувати до кінця. Трохи збити темп і силу крику вдавалося укропною водою. Тією, що готують за старовинним рецептом в аптеці. Але це швидше було заспокійливе, бо животику легше не ставало.
Майже не допомагали масажі. Трохи давали певний ефект згинання ніжок, але це теж була відволікаюча операція. Нарешті я піддалася на фразу медсестри: «Та дайте «Еспумізан», побачите, спатимете спокійніше» і таки справді з цими ліками вечірні крики не зникли, але нічний сон став спокійним і розміреним.
instagram@kattyb_nsk
Іноді певного ефекту вдалося досягти за допомогою газовідвідних трубочок. Я брала windi, бо переживала, щоби катетор не ввести занадто далеко. А ці — з обмежувачем. Але мені хотілося якнайменше катувати дитину, тому використовувала їх не часто. Татко продовжував вечорами носити хлопчика в позі султанчика- лицем до світу і це теж давало свій результат, але чередувалося з нападами плачу.
Полегшення прийшло несподівано на другий місяць. Дитина сама навчилася засинати на животику. Газики стали легше виходити. Я перестала кормити в позиції лежачи і перейшла на коліску, далі малюк сам почав зригувати повітря. А коли Олесик активно почав плавати біля ванни — тема газиків почала втрачати актуальність.
instagram@metakam_ru
І ще одне цікаве спостереження, навіть у 3 місяці болі у шлунку його іноді переслідують, дитина може почати вигинатися і плакати уві сні, але найчастіше причиною цього тепле повітря чи перегрів у колясці чи накриття одеялом, як на мене. Тепло — спрацьовує каталізатором пукальних процесів, які так не дають спати малюкові.
А в наступному блогі я розповім з власного досвіду як правильно підібрати одяг дитинці!
