Це страшне слово знайоме багатьом матусям - адже наші лікарі так люблять лякати таким чином підвищено тривожних батьків. Чи є привід для хвилювання, якщо у дитини виявлена клебсієла?
Бактерії - друзі та вороги
Всім відомо, що наш організм населений безліччю бактерій, які мирно співіснують з нами та врівноважують один одного, є серед них і такі, без деяких ми просто не змогли б жити. Деякі з наших сусідів називають умовно-патогенними, потрапляючи до нашого організму, вони не виявляють своєї шкідливої сутності, стримувані іншими бактеріями. Але в деяких ситуаціях починається їхнє активне розмноження і тоді умовно-патогенні бактерії можуть спровокувати вкрай неприємні та небезпечні хвороби.
Клебсієлла відноситься до різновиду таких умовно-патогенних ентеробактерій, у здорової людини живе не викликає жодних незручностей. Виявив і виділив клебсієлу у людини німецький бактеріолог Едвін Клебс в 1875 році, на честь вченого бактерія та отримала свою назву.
Основні шляхи передачі – орально-фекальний, контактний, повітряно-краплинний. Клебсієлла є крихітні палички, стійкі до впливу холоду, антисептичних засобів, але гине при кип'ятінні. Не рідко виявляються на поверхні шкіри, на не вимитих фруктах та овочах, у м'ясі та воді. Поза людським організмом паличка клебсієли знаходиться в закапсульованому стані, немовля може отримати бактерії від матері під час пологів і навіть під час внутрішньоутробного розвитку.
До речі – клебсієльоз, група захворювань, викликаних клебсієллою, вважається однією з найчастіших внутрішньолікарняних інфекцій.
фото Legion Media
Коли потрібне лікування
Виділяють чотири різновиди клебсієлл, залежно від місця локалізації, найчастіше у дітей виявляють у легенях – паличка Фрідлендера, здатна викликати пневмонію та у шлунково-кишковому тракті, переважно у товстому кишечнику – Klebsiella oxytoca
При активному розмноженні бактерій, що може статися у разі зниження імунітету, діагностують клебсієльоз – основні симптоми: різке підвищення температури, блідість шкірних покривів, слабкість, біль у животі, блювання та діарея. Ознаки складно диференціювати від будь-якої іншої кишкової інфекції.
Поставити правильний діагноз можна лише за результатами аналізу калу, в якому виявляється патологічно велика кількість клебсієл. Лікування – правильно підібраний антибіотик (ця бактерія стійка до багатьох антибактеріальних препаратів) та відновлення балансу мікрофлори кишечника.
У дітей першого року життя клебсієльоз може протікати без підвищення температури, але типові ознаки інтоксикації продуктами життєдіяльності бактерій – частий рідкий та пінистий випорожнення, колір жовто-зелений, помітні вкраплення слизу. На фоні проблем зі стільцем може з'явитися кашель. У тяжких випадках може знадобитися госпіталізація, проте для адекватного лікування важлива правильна діагностика.
Fotolia
Чому клебсієла це не страшно
Оскільки бактерія є умовно-патогенна і може спокійно існувати в організмі, не викликаючи жодної реакції, боротися з нею, особливо за допомогою антибіотиків, не завжди потрібно. Як відомо, на початку життя, коли дитячий організм перебудовується і адаптується до життя поза маминим животом, зміна випорожнень явище не рідкісне. Майже всім відомі проблеми дитячих кольк і нестабільність роботи ще не досконалого ШКТ. Все це може стати приводом звертатися за допомогою до лікарів і нерідко в аналізах виявляється ця сама клебсієла. Однак це далеко не завжди привід починати антибактеріальну терапію – сучасний лікар, перш ніж лікувати дитину від клебсієли, порекомендує поспостерігати за станом дитини в динаміці – чи не відбувається погіршення стану, проаналізувати раціон мами, якщо малюк на грудному вигодовуванні та склад суміші для штучного.
На щастя, як правило, навіть якщо в аналізі калу малюка виявлено підвищену кількість клебсієли, через деякий час, у міру розвитку власної нормальної мікрофлори, організм сам справляється з проблемою – це називають перерости. Тим не менш, потрібно підтримувати постійний контакт з лікарем, і у разі погіршення стану доведеться вживати заходів.
Фото: Fotolia
Профілактика клебсієльозу
Повна стерильність, до якої закликали педіатри за старих часів, у боротьбі з інфекціями досить ефективна, але не дає можливості організму виробити власний імунітет. Проте захворювання, що передаються орально-фекальним шляхом – об'єктивна реальність і варто знизити ймовірність зараження дитини.
Нехай дитячий посуд використовується лише для дитячої їжі.
Не забувайте мити руки з милом перед тим, як почати годувати малюка
Використовуйте різні дошки для сирого м'яса, риби та інших продуктів.
Особливо уважно поставтеся до гігієни, якщо раптом опинилися у стаціонарі. Слідкуйте за тим, щоб персонал використовував одноразові рукавички перед тим, як щось робити з малюком.
ЧИТАЙТЕ ЩЕ:
