Проблема сучасних дітей — їм нема в що грати. Вони не знають дворових та вуличних ігор. У результаті або тиняються без діла, або просять купити дорогі гаджети «бо нудно», або знаходять собі не завжди підходяще заняття. Адже ігри на вулиці - це мінімальний реквізит і можливість повеселитися практично будь-якою компанією! Коли ж – якщо не влітку? Згадаймо все!
Джерело: instagram@kcstauffer
Хороша гра сприяє розвитку дитини. А у що зараз грають наші діти? Правила улюблених колись нами ігор забулися, та й зібрати на нинішніх майданчиках компанію, що підходить, скажімо, для «Козаків-розбійників», здається нездійсненним завданням. Але й сьогодні для дітей на вулиці є дещо цікавіше за звичайні наздоганяння. Розбудіть свої спогади, розкажіть дітям, у які ігри ви грали, коли були маленькими. Урізноманітнюйте ваше літо. Невигадливі вуличні ігри залишать у душі малюка незабутні спогади про безтурботне, веселе, легке і абсолютно щасливе дитинство.
Джерело: Fotolia
Ігри на кмітливість та кмітливість
Ці ігри дозволять як слід рухатися невеликій компанії дітлахів на обмеженому просторі.
світлофор
Позначаємо дорогу завширшки кілька метрів. Ведучий встає посередині доріжки спиною до гравців, гравці за лінією дороги. Ведучий називає будь-який колір і повертається обличчям до тих, хто грає.
Ті, у кого на одязі є названий колір, тримаючись за цей одяг, спокійно переходять дорогу. Ті ж, у кого такого кольору немає, повинні перебігти доріжку, а ведучий намагається їх зупинити. Зупинений гравець стає новим ведучим. Якщо всі гравці благополучно перейшли дорогу, ведучий ще раз відвертається і називає новий колір. Можна вигадувати кольори (сіро-буро-малиновий) та називати відтінки (світло-ліловий, темно-синій).
Зайці та капуста
Позначте невелике коло (його можна намалювати крейдою, паличкою на землі чи піску, викласти мотузочком) – це буде город. Діаметр кола визначте, виходячи із кількості учасників та віку дітей. На середину кола кожен з малюків повинен покласти якийсь свій предмет (кепку, іграшку, шпильку для волосся), а можна покласти в коло маленькі іграшки, сувеніри для дітей. Це капуста. Ведучий вартує город. По команді (це може бути короткий віршик, рядок з пісні) гравці намагаються забігти в коло і поцупити капусту, не попавшись при цьому сторожу. За один раз можна брати лише один предмет із кола. Перемагає той, хто потягне з городу більше капусти. Гравці, яких упіймав сторож, можуть вибувати з гри або переходити на бік сторожа і допомагати йому ловити спритних зайців - як домовитеся.
Чий будиночок?
Цю гру можна розпочати і на дитячому майданчику, і на алеї у парку, і на пляжі. Потрібно вибрати ведучого та позначити будиночки за кількістю учасників мінус один. Будиночками можуть стати дерева, лавки, намальовані крейдою кола, пляжні рушники… Гравці займають місця біля будиночків і за сигналом починають перебігати від одного до іншого, а ведучий повинен намагатися зайняти будь-який будиночок, що звільнився. Той, кому будиночка не дісталося, стає новим ведучим. Можна грати на вибування, тоді в кожному колі найнеквапливіший гравець виходить з гри разом зі своїм будиночком, тобто будиночків завжди має бути на один менше, ніж дітей.
Джерело: img1.liveinternet.ru
Ігри на спритність та влучність
Коли дітки втомилися від біганини (так-так таке іноді теж буває!), саме час запропонувати їм одну з ігор трохи спокійніше.
палички
Для гри потрібно зібрати кілька (від 10 штук) рівних паличок приблизно однакового розміру та викласти їх на землю гіркою. Гравці по черзі витягують із гірки по одній паличці так, щоб не зачепити інші палички. За кожну витягнуту паличку гравцеві нараховується одне очко. Якщо ж зачеплена (ворушилася, впала) інша паличка, окуляри за хід не нараховуються. Переможця визначають за кількістю набраних балів.
картопля
Для неї знадобиться невеликий легкий м'яч (можна взяти гумовий надувний). Гравці стають у коло діаметром 5-6 метрів і починають перекидати м'яч один одному. Той, хто пропустив передачу, сідає в середину кола навпочіпки, решта продовжують гру. Вони можуть «виручити» тих, хто сидить у колі, потрапивши по них м'ячем. Однак у разі промаху гравець теж має сісти в коло. Якщо гравець у колі спіймав м'яч, що летить над ним (вставати при цьому не можна, але можна підстрибувати навпочіпки), всі сидячі повертаються в гру, а в центр кола сідає той, хто невдало кинув м'яч. Гра триває доти, доки за колом не залишиться один гравець – він і буде переможцем.
Камінці
Позначте на землі коло і покладіть у нього дрібні камінчики (або шишки, каштани) по 5 штук на одного гравця. Плоский камінь більший (або палиця) буде битий. Гравці по черзі кидають биту в коло, намагаючись вибити дрібні камінці за межі. Усі камінці, що опинилися за колом, гравець забирає собі. Перемагає гравець, який зібрав камінчиків найбільше.
А ще камінчики, шишки, жолуді можна кидати в намальовані на стіні або землі мішені (і нараховувати бали залежно від того, в який сектор мішені потрапили), у ємності (відерця, банки), у викопані в піску ямки, збивати камінням розставлені стаканчики , формочки для пісочниці, паски. Такі нехитрі ігри легко захоплюють дітей, розвивають наполегливість та окомір.
Джерело: Burda Media
Ігри для фізичного розвитку
Просто гасати один за одним дітям набридло? Щоб усім знову стало цікаво, запропонуйте нові, складніші варіанти гри в квача. Наприклад, можна позначити межі ділянки, за які не можна вибігати, використовувати м'яч у грі, підключати дедалі більше гравців.
Квач – ніжки на вазі
Якщо гравець підняв обидві ноги над землею, наприклад, повис на перекладині або кільцях, сів на лаву або просто на землю, ведучий не має права його ловити в цей момент і повинен бігти за іншим гравцем.
Квач із хвостиками
Всім гравцям, крім ведучого, за пояс заправляються невеликі мотузочки або стрічки. Ведучий повинен наздогнати гравця, витягнути у нього стрічку-хвостик та заправити його собі. Тепер гравець без хвостика стає новим ведучим і гра продовжується.
Квач-будиночки
На майданчику для гри заздалегідь позначаються (наприклад, кресляться крейдою на асфальті або паличкою на землі) будиночки, в які ненадовго можуть ховатися граючі, тікаючи від ведучого.
Квач із м'ячем
Нашим бабусям ця гра відома під назвою "Штандер". Гравці встають у коло, один із них, тримаючи в руках м'яч, стає в середину, підкидає м'ячик нагору і називає ім'я когось із учасників гри. Цей гравець повинен зловити м'яч, а решта швидко розбігається геть. Той, хто впіймав м'яч, кричить: "Стоп!" Усі гравці повинні одразу ж зупинитися. Тепер завдання ведучого - потрапити м'ячем у будь-якого гравця, який при цьому не може сходити зі свого місця, але намагається ухилитися від м'яча (присісти, підстрибнути, нахилитися). Маневр не вдався і м'ячик таки потрапив у гравця? Він стає новим ведучим - повинен спіймати м'яч, крикнути «стоп» і потрапити м'ячем у когось ще. Якщо ведучий схибив, він сам знову ловить м'яч, і гра триває. Поки м'яч не знаходиться в руках ведучого, діти можуть вільно переміщатися майданчиком, займаючи найбільш виграшні позиції.
Квач на доріжці
Накресліть велике коло, в яке помістяться всі гравці, і розділіть його на чотири рівні сектори - це ігрове поле. Ведучий встає в центр кола, гравці довільно розміщуються в колі. За сигналом ведучий починає переміщатися по колу, намагаючись упіймати гравців, але з одним обмеженням - хоча б одна його нога повинна завжди залишатися на лінії (зовнішній, що окреслює коло, або внутрішніх, що розділяють його). Малювати коло зручно крейдою на асфальті, але можна грати і на галявині, виклавши ігрове поле мотузками або розкресливши паличкою.
Квач-змійка
У цьому різновиді квача спійманий гравець бере за руку (в іншому варіанті — за пояс) і вони продовжують бігати за іншими хлопцями разом, не розчіплюючи рук. Поступово змійка стає все довшою і неповороткішою, а сміх малюків все голосніше.
А ще в квача можна грати, стрибаючи на одній ніжці, катаючись на самокатах або роликах, пересуваючись гусячим кроком або рачки!
А у які ігри грають ваші діти? У що ви грали? Діліться у коментарях!
