Згідно зі статистикою, в Україні кожен третій підліток ставав жертвою кібербулінгу, а кожен п’ятий був змушений пропускати через це шкільні заняття.
Джерело: Freepik
Як саме віртуальні обрАзи призводять до трагічних наслідків? Як розпізнати, що вашу дитину булять в інтернеті? Що робити, коли вона є ініціатором цькування? Як допомогти дитині та чи реально покарати кривдників? Відповіді на ці запитання дає Юлія Суденко – експертка з теми кібербулінгу, підполковниця поліції й докторка філософії у рамках спецпроєкту за мотивами подкасту “Хороших батьків не блокують” від громадської організації #stop_sexтинг у співпраці з The Ukrainians Media: https://stop-sexting.in.ua/adult/podkasty/
Як зрозуміти, що це саме кібербулінг, а не жарти в інтернеті?
Кібербулінг — це систематичне цькування, тобто два і більше разів. Дитина або група дітей находять жертву і починають писати та надсилати про неї непристойні речі. Коли дитина приходить до батьків і каже, що мене хтось ображає в інтернеті, батьки мають поставитися до цього серйозно, поговорити та підтримати її. Навіть, якщо це трапилось один раз, батьки можуть звернутися до правоохоронних органів. Це може бути розцінено як хуліганські дії, тому потрібно звертатися до органів поліції.
Згідно з дослідженням #stop_sexтинг, 73% дітей ніколи нікому з дорослих не скажуть, що з ними щось сталося в інтернеті. За якими прикметами батьки або вчителі можуть зрозуміти, що з дитиною щось не так, і можливо це булінг, можливо якісь інші проблеми, і треба більше приділити уваги?
Дитина проводить або тривалий час в інтернеті, або навпаки почала уникати спілкування в інтернеті зі своїми друзями, хоча нещодавно її не можна було відтягнути від гаджета. Крім того, вона уникає розмов про те, що вона/він робить онлайн або з ким спілкується. Дитина не хоче спілкуватися взагалі в соціумі: школа, навчальний заклад для неї — як фільм жахів. У дитини можуть з’явитися проблеми зі сном та підвищений рівень тривожності, раптові зміни настрою або поведінки: глибокий сум або лють. Ще однією ознакою можуть бути не пояснювальні фізичні симптоми: головний біль чи шлункові розлади.
Джерело: Freepik
А чого не варто робити батькам?
Напевно найгірше, що можуть зробити батьки, якщо дитина страждає від булінгу, це забрати в неї гаджет. Часто ми чуємо від батьків, що: немає інтернету, немає гаджета, немає проблем. На жаль, це так не працює. Батьки мають навчити дитину, як скаржитися на користувачів в соцмережах та онлайн-іграх, як їх блокувати, забороняти коментарі, приватні повідомлення та перегляд сторінок дитини певними підписниками. Наприклад, в Instagram наразі є функція батьківського контролю, яка дозволяє батькам мати з дітьми спільну сторінку, де батьки можуть бачити, хто і що коментує на сторінці дітей або що їх дитина там публікує. Тому в таких випадках варто “трошки підглядати” за тим, що робить дитина, але при тому зберігати її приватність, і така функція дозволяє це робити, бо приватні повідомлення залишаються доступними тільки для дитини.
Як варто діяти батькам, якщо дізналися що дитину булять в інтернеті?
Перший крок — це поговорити з дитиною, пояснити, що необхідно звернутися до правоохоронних органів. Тільки з погодженням дитини ви можете звертатися, тому що в листуваннях можуть бути питання приватного життя дитини. Другий крок залежить від емоційного стану дитини: за потреби хоча б один раз зверніться до психолога для того, щоб зрозуміти, наскільки глибока дана проблема. Що стосується подальших дій: робимо скріни кібербулінгу та звертаємось в поліцію. У соцмережах подаємо скаргу на булера, блокуємо його сторінку. Сторінку дитини в соцмережах закриваємо від усіх, хто не підписаний, та відключаємо можливість залишати коментарі та відмічати (тегати).
Яка в Україні передбачена відповідальність за кібербулінг?
— За статтею 173 з позначкою 4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за булінг передбачена адміністративна відповідальність. Якщо про це стало відомо керівнику навчального закладу, і він замовчував дану проблему, не повідомив працівників поліції, він буде також притягнутий до адміністративної відповідальності за неповідомлення фактів булінгу. Якщо вчитель не повідомив директору, до вчителя буде застосована адмінвідповідальність.
Часто кібербулінг відбувається анонімно, з фейкових сторінок, і важко зрозуміти, хто це робить. Як діяти в такій ситуації?
На початку повторюємо алгоритм дій щодо соцмереж дитини: закрити сторінку та можливість коментувати/відмічати, поскаржитися на сторінку булера. Після цього звертаємося до кіберполіції. Спеціалісти застосовують певні інструменти та досить легко можуть вирахувати булера до майже квартири.
Джерело: Freepik
Що робити, якщо ваша дитина стала ініціатором кібербулінгу?
Превентивна робота кіберполіції з такими дітьми — це поставити їх не облік. Таким чином ми часто попереджуємо багато негативних наслідків. Батькам не потрібно звинувачувати дитину. Скоріше варто підтримувати відкритий діалог і працювати над довірою в сім’ї.
Чому ми маємо навчити дітей, якщо вони бачать, що когось ображають в інтернеті?
Потрібно підтримати друга, сказати, що ти є не один, і ми можемо це подолати, звернувшись до дорослих. Оскільки у них більше досвіду і вони знають, як покарати булера.
Яких правил в інтернеті варто навчити дитину, щоб уникнути цькувань?
Потрібно пояснити дитині, що не варто додавати в друзі всіх, хто проситься.За аватаркою може ховатися хто завгодно. Наголосіть дитині: якщо ти хочеш додавати більше друзів, додавай тих людей, яких ти дійсно знаєш. Обговоріть такий момент: якщо дитина бачить в листуванні будь-яку агресію, треба одразу припиняти спілкуватися з такою людиною. Заблокувати її та додати в чорний список.
Джерело: Freepik
Які превентивні методи існують для батьків, щоб не провокувати булінг дитини?
Не потрібно виставляти фотографії своїх дітей, або хоча б тих, де дитина смішна або оголена. На пляжі чомусь батьки вважають, що це нормально. Навчіть дитину правилу Білборда: якщо ти готова побачити на білборді біля школи фото/повідомлення, що плануєш надіслати чи опублікувати, тоді сміливо це роби. Якщо не готова — не треба. Все, що потрапляє в інтернет, може стати публічним.
Головні поради для батьків
- Поговоріть з дітьми про те, що образи в інтернеті — теж образи, і вони караються законом.
- Розкажіть, що додавати невідомих людей в друзі може бути небезпечним.
- Не публікуйте в інтернеті провокативні фото дитини.
- Якщо ви стикнулись з кібербулінгом, можете звернутись безпосередньо до кіберполіції, або написати в телеграм-бот “Кіберпес”.
Корисні посилання:
- Освітній портал про безпеку дітей в інтернеті для батьків.
- Сайт для дітей про безпеку в інтернеті.
- Діти та батьки можуть звернутись по допомогу на Урядову консультаційну лінію 1545 (далі обрати “3”) – дзвінки безплатні та анонімні, лінія працює цілодобово.
- Діти та батьки можуть поговорити з психологом #stop_sexтинг конфіденційно та безплатно у телефонному форматі чи онлайн. Для отримання підтримки потрібно заповни коротку форму на сайті.
- Гайд для батьків про те, як налаштувати Instagram дитини.
Спецпроєкт створено за мотивами подкасту “Хороших батьків не блокують” від громадської організації #stop_sexтинг. Епізод 2 “Булінг в інтернеті: жарт чи злочин” з Юлією Суденко — підполковницею поліції й докторкою філософії можна послухати ТУТ.
