Ми сьогодні з донькою і її подругою гуляли по селу. Пройшли біля дому, де вибухом вибило вікна і пошкодило стіни. (Я не знала, що він є по дорозі) Я подивилась на дівчат (йшла за ними) — вони після цього будинку пришвидшили крок, спинки напружились, їх хода стала іншою (я дуже уважна до реакцій тіла). Коли зблизька подивилась на них — погляд розфокусований. Уникали дивитись в очі.
Джерело: freepik
Ми не можемо спрогнозувати, що стане тригером для реакцій дітей (і наших), що нагадає про небезпеку чи налякає.
- Повертаємо контакт з реальністю. Я одразу запропонувала їм гру — називала кольори і просила знайти на вулиці (називала об’єкти які б були зверху, знизу, щоб дівчата могли подивитись праворуч, ліворуч, на свій і мій одяг, торкнутись його, подивитись на взуття (і повернути контакт із ногами) (нам потрібно активізувати око-рухальний (глазодвигательный) нерв. Дітей налякало саме те, що вони побачили, тому я почала із зору).
Якщо ми дома:
- Квест. Дома я запропонувала швидкий квест (обрати невелике слово, на клаптиках паперу написати по одній літері цього слова і місце, де шукати наступну літеру. Розкласти паперці. На останній покласти сюрприз. І попросити знаходити літери, читати, скласти слово з літер. Я розклала літери так, щоб діти були рухливими, щоб входили в контакт із різними поверхнями, щоб були різні напрями рухів. Ми задіяти мовлення, зоровий канал, просторову орієнтацію, процес аналізу і складання. І в кінці — відчуття перемоги — бо все знайшли, отримали свій дофамін від маленького подарунку. В принципі, цього вже вистачило, щоб повністю їх стабілізувати.
На всяк випадок
- Тілесність. із своєю дитиною ми можемо обійматись, але при гостях вона це не любить.
— Дала дівчатам браслет — м’який браслет з іграшкою Пікачу. Він м’яко, але досить плотно обіймає руку. Повертає відчуття тілесності. Можна пов’язати щось приємне на доторк, можна загорнутися в плед.
— можна розкласти предмети різних матеріалів і форм, просити, щоб дитина відвернулась (краще не просити заплющувати очі), торкалась предметів і називала, що це.
Джерело: freepik
- Зір:
— гра в «глядєлки»
— ми обводили профіль, що створений тінню (ця багатогранна гра — практика)
— на склі (я взяла рамочку зі склом від якогось свого сертифіката) малювати маркером портрет, приклавши скло до обличчя. (ця вправа ще й допомагає витримувати і підтримувати контакт. Тільки потрібно попередити дітей, що портрети будуть смішними).
- Звук: я взяла інструменти з моєї колекції (це було помилкою, бо для дітей це було радістю, а для мене самої вони були дуже гучними, потрібно ж і про себе піклуватись). Можна просто використовувати різні поверхні чи предмети з різних матеріалів. Я просила із закритими очима (чи відвернувшись) назвати, якими інструментами я видаю звуки.
— Просила повторити за мною ритм, а потім повторювала ритм за дітьми.
— ми простукувати разом ритм пісні, яку всі знають,
— по черзі «грали» одна за одною, щоб мелодія не переривалась.
Джерело: freepik
- Смак: А якщо потрібно ще й дитину нагодувати — можна нарізати яблуко, банан, мандарин, сир, моркву. «Грати» в те, що дитина має вгадати — розрізнити на смак, що це.
- Нюх: У доньки трохи нежить, тому розрізняти аромати я їм сьогодні не пропонувала.
Насправді, всі ці ігри можуть бути просто іграми. Вони можуть допомогти весело провести час з дитиною. Вони не замінять роботи із спеціалістом, якщо ця робота потрібна. Але, насправді, можуть допомогти в стабілізації стану.
Обіймаю, Родино ❤️ як хочу Перемоги
