Мой ребенок — онлайн журнал для современных родителей Сайт для родителей и будущих мам. У вас есть вопросы о материнстве, воспитании ребенка или подготовке к родам? У нас есть ответы на все! Куча практических советов и отзывов от реальных мам. Что сделать обязательно, а чего лучше не делать – мы подскажем. Мой Ребенок — портал успешных мам в Украине!
[artlabel id="273736"]
Воспитание

Як допомогти маленькій дитині пережити війну?

Old date:
Current date: 2022.05.17
New date: 2022.04.27
0
Війна - це сильне емоційне потрясіння для кожного з нас, на жаль, і для дітей також. Окрім того, щоб створити для свого чада безпечні

Війна — це сильне емоційне потрясіння для кожного з нас, на жаль, і для дітей також. Окрім того, щоб створити для свого чада безпечні умови, завдання батьків полягає й в тому, щоб допомогти зрозуміти ситуацію і впоратись зі стресом, який вона викликала. Як це зробити правильно, пояснює психолог платформи Mindly Олена Шимановська.

Як допомогти маленькій дитині пережити війну?




Спочатку надягніть кисневу маску на себе

Піклування про дитину починається з піклування про себе. Саме тому обговорювати тему війни з дитиною варто тоді, коли ви самі будете в більш-менш стабільному емоційному стані, і зможете знайти правильні слова. Звісно, затягувати не варто, але все ж ліпше спочатку попіклуватись про себе. Так ви будете контролювати себе і не скажете дитині в стані паніки чи розпачу того, що її налякає.

Що дорослі можуть робити для себе?

Проаналізуйте, чи ви в безпеці: фізично, матеріально та психологічно. Якщо так, то сконцентруйте на цьому увагу. Ви маєте «ґрунт під ногами» і певну стабільність — це дуже важливо у такий час. Якщо хоч один з факторів безпеки  «просідає», займіться тим, щоб здобути його.


Знайдіть заняття і час для себе. Піклування про сім’ю вимагає ресурсу, ви повинні звідкись його черпати. Це може бути спорт, прогулянки, творчість, медитація, читання тощо.

Шукайте спілкування та зайнятість. Зайняті люди швидше справляються з ситуацією, бо перемикають увагу. Спілкування також грає визначальну роль, так ми підтримуємо один одного, полегшуємо свій і чужий біль.


Не забороняйте емоції. Прояв емоцій — це не слабкість. Якщо хочеться, плачте, сумуйте. За потреби, працюйте зі спеціалістом. На платформі Mindly є багато досвідчених психотерапевтів, які допоможуть зрозуміти свій емоційний стан і покращити його.

Не порівнюйте і не коріть. Зараз важко усім, тому не порівнюйте свій стан з іншими людьми. Крім цього, не варто корити себе за те, що ви в безпеці, а хтось ні, і таким чином забороняти собі прояв емоцій.

Як говорити про війну з дитиною?

Будьте чесними, щирими та враховуйте вік дитини. Крім цього, будьте обережними у висловах. Чим менша дитина, тим ретельніше ставтесь до подробиць, які вона може почути чи побачити про війну.


Якщо дитині менше 6 років

Діти такого віку ще не до кінця розуміють те, що відбувається і частково копіюють моральний стан батьків. Якщо вони спокійні, дитина також.

Під час розмови варто врахувати, що до 6 років малюк:

  • має магічне мислення,
  • не до кінця розуміє поняття смерті,
  • не повністю розуміється в часових і просторових поняттях (не зрозуміла різниця між сусідньою країною і містом, днями та місяцями).

Від віку залежить і те, як проявляється стрес. Зазвичай, поведінка змінюється і навіть може проявлятись певний регрес, коли дитина поводить себе так, наче стала меншою. Це нормально, тому батькам треба з розумінням поставитись до таких процесів і намагатись привести все в норму з допомогою:


  • більшої уваги до дитини,
  • тілесного контакту (обійми, масаж, погладжування тощо),
  • розмов про те, що відчуває дитина,
  • спільних ігор та навчання.

Якщо дитині більше 6 років

Старші діти можуть самостійно усвідомлювати ситуацію, а батьки тут грають роль провідників, які допомагають дізнатись більше, проте важливо, щоб це було так, аби не травмувати дитину.

Після 6 років дитина:

  • розуміє, що після смерті людина не повертається,
  • потребує розпорядку,
  • потребує спілкування з однолітками.

Налагодити життя дитини такого віку допомагає розпорядок, який дає відчуття безпеки.


Організуйте день так, щоб було зрозуміло, що вранці дитина снідає і вчиться, потім прогулянка, далі спільний перегляд фільму, вечеря тощо. Також добре залучати дітей до повсякденних обов`язків: прибирання, миття посуду, вигулювання песика тощо. Це допомагає відчути свій вклад.

Після 6 років зростає потреба у спілкуванні з однолітками, батькам слід це підтримувати. Також важливим залишається тілесний контакт.


Під час стресу діти можуть почати гірше навчатися, не варто на них тиснути через це. Заохочуйте говорити про те що турбує, багато гуляти, бавитись в рухливі ігри — це допомагає зменшити напруження.


Що ще важливо?

  • Говоріть про свої емоції та заохочуйте дитину
  • Цікавтесь внутрішнім станом малюка
  • Стримуйте обіцянки
  • Просіть пробачення
  • Будьте послідовними у своїх діях

Так ви зробите дитячий досвід війни менш травмуючим і допоможете адаптуватись до ситуації. А добрий емоційний стан дитини додасть й батькам сили та ресурсу жити далі!


Мнение редакции может не совпадать с мнением автора статьи.

Использование фото: П.4 ст.21 ЗУ "Об авторских и смежных правах - "Воспроизведение с целью освещения текущих событий средствами фотографии или кинематографии, публичное сообщение или сообщение произведений, увиденных или услышанных во время таких событий, в объеме, оправданном информационной целью."

Телеграм канал





Редактор

Понравилась статья? Оцените:
12345 (Пока оценок нет)
Загрузка...
Поделиться:
Комментарии
  • На сайте
  • Отзывы в Facebook

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.

Наши проекты
x