Лікарка – офтальмолог дитячого відділення центру “Ексімер”, член Асоціації дитячих офтальмологів України, фахівчиня з ортокератологічного лікування Наталія Свіщова пояснює, чого небезпечно пропускати щорічні профогляди, чому не слід уникати окулярів та як запобігти погіршенню зору.
Джерело: freepik
При народженні немовлят обов’язково оглядають у пологовому будинку, а далі обстеження проводять за рекомендаціями лікаря. Проте у шкільному віці профогляди в офтальмолога мають бути щороку.
Річ у тім, що діти не скаржаться, якщо почали гірше бачити. Адже процес зниження зору відбувається поступово, і вони часто просто не помічають проблеми.
Або, наприклад, погіршується зір лише одного ока. Дитинка ж не заплющує почергово то праве, то ліве око, тому не може проаналізувати, що одне бачить гірше за інше. І часто через цю різницю зору в малюка розвивається амбліопія (“ліниве око”), яке потребуює додаткового складнішого лікування.
Ось чому в шкільному віці раз на рік треба обов’язково відвідувати окуліста. А якщо є проблеми, то частіше.
Проблеми з очима в дошкільнят
Зазвичай це може бути астигматизм або вроджена різниця рефракції в очах. Астигматизм у межах 0,75 діоптрії в ранньому віці не потребує корекції. Проте якщо астигматизм є лише на одному оці й дитина не скаржиться, то на профілактичному огляді лікар часто виявляє проблему “лінивого ока”. А все через те, що батьки вчасно не звернулися до офтальмолога і юний пацієнт не носив окулярів.
Нерідко лікар діагностує некомпенсовану косоокість, яку батьки одразу не помічають. До року вважається, що це допустима норма, бо поки не сформувалось бінокулярність. Але навіть до року така проблема потребує повного обстеження у профільній клініці, адже косоокість може бути вторинною на фоні вроджених вад.
Вроджені вади
Переважно батьки помічають такі вади, наприклад, вроджену катаракту або глаукому. Це візуально видно: за глаукоми очі змінюються в розмірі. В разі вродженої катаракти в зіниці, де має бути чорний або червоний рефлекс, – білий. Тож породіллі важливо сфотографувати своє немовля в сутінках і подивитися, чи світяться очі симетрично червоним рефлексом. І якщо з оком щось не так, обов’язково звернутися до офтальмолога.
Джерело: freepik
Проблеми, на які слід зважати в ранньому віці
Досить поширене явище, коли в немовля забивається слізний канал. Зазвичай це помітно в перші тижні після народження. Тоді можна звернутися до сімейного лікаря, щоб той призначив краплі. Якщо ж за кілька тижнів, максимум місяць, дакріоцистит не проходить, потрібно йти до офтальмолога.
Важливо пам’ятати: діти не скаржаться на зір, але починають терти очі, мружитися. Іноді батьки помічають незначне почервоніння в куточку ока. Вважаючи, що це запалення, звертаються до сімейного лікаря, який призначає краплі. Воно минає, але потім знову повертається.
Слід знати, що почервоніння буває не тільки від запалення, іноді – від астигматизму, зорових навантажень, які не витримує акомодація. У таких діток переважно виявляють більшу за норму далекозорість або астигматизм.
Отже, навіть незначне почервоніння ока – це сигнал, що треба не просто покрапати крапельки, а звернутися за фаховою допомогою. Такі ситуації притаманні дітям дошкільного віку й молодшим школярам. Доросліші учні вже можуть адекватно оцінити свій зір, у них можуть виникнути інші проблеми очей, коли вони починають мружитися чи придивлятися.
Небезпека розвитку міопії
Переважно у шкільному віці відбувається погіршення зору – розвиток короткозорості. Адже до звичних зорових навантажень – малювання, перегляду телевізора, складання пазлів чи конструктора – першачкам додається ще й навчання.
У діток молодшого віку та дошкільнят, частіше за все, спостерігається далекозорість. І до навантажень, як-от писання, читання, в них був досить хороший зір. Проте потім, через шкільні навантаження, навіть при достатньому запасі далекозорості, в учня може знижуватися зір і, з часом , виникати міопія.
Тож порада батькам: долучайте дитину до раннього розвитку лише тоді, коли впевнені, що це не зашкодить. Такі заняття повинні відповідати нормам. Якщо починаєте рано вчити літери, то вони мають бути великими – одна літера чи цифра на сторінку, щоб дитині не доводилося приглядатися, шукати різні дрібні деталі малюнку, низько нахилятися. І звісно, треба дозувати час навчання.
Джерело: freepik
Важливі періоди для перевірки зору
Три найбільш значущі огляди:
- Перший більш-менш інформативний проводиться у три роки, коли малюк спроможний розповісти про свій стан і дати відповіді на питання.
- Далі по завершенню першого класу, бо дається незвичне для дитини навантаження і воно збігається з початком її активного росту. Звична ситуація, коли у школу йдуть із добрим зором, а після першого класу мають погіршення, тому в 7 років проходити офтальмолога обов’язково.
- Потім не варто пропускати повноцінні огляди в 10-11 років. Підлітки інтенсивно ростуть, й очне яблуко також, що може призвести до розвитку короткозорості. Тож, якщо дитина за літо стала вища на голову, є сенс частіше показувати її офтальмологу – раз на пів року.
Про окуляри, лінзи та апаратні лікування
На прийомі офтальмолог не лише досліджує зоровий апарат, а й дає рекомендації щодо навантаження на очі та призначає в разі потреби коригувальні засоби.
Так, якщо не користуватися окулярами в разі анізометропії (різна рефракція очей), астигматизму або далекозорості, зір погіршуватиметься швидше. Тож коли лікар на огляді виявив проблему і призначив окуляри, їх треба обов’язково носити, щоб у майбутньому не набути косоокості чи амбліопії, яку потім буде важче лікувати.
На ранніх етапах невисокого ступеня далекозорості чи в разі напруження акомодації (а на це зараз страждають мало не всі школярі) офтальмолог дасть інші поради – врегулювати зоровий режим і пройти апаратне лікування. Така стратегія є ефективною, головне – вчасно відвідати лікаря й дотримуватися рекомендацій.
Бувають медичні показання, коли зручніше замінити окуляри на лінзи. Наприклад, за великої різниці в зорі окуляри носити досить важко, бо для кожного ока треба різне скло та й зображення фокусується неправильно. Або в разі високих порушень рефракції – тоді сама форма й розміри окулярів недопустимі.
А іноді перехід на лінзи є найефективнішим способом корекції. Йдеться про короткозорість. Нічні жорсткі лінзи (ортологічні) – це один з небагатьох дієвих методик, коли можна, по-перше, запобігти погіршенню зору, по-друге, дати дитині свободу від окулярів.
Чому перевіряти зір треба не в педіатра, а в офтальмолога
Під час щорічного проходження профоглядів для школи зір в дітей нерідко перевіряє педіатр або сімейний лікар за таблицею.
Проте якщо не розширити зіницю, не оглянути середовище розслабленої акомодації, ми не отримаємо достовірних даних. І не надамо першого адекватного лікування. Тож повноцінне обстеження має бути в офтальмолога, а краще – у спеціалізованій клініці.
Джерело: freepik
Поради експерта з профілактики погіршення зору
- Передусім регулюйте зорові навантаження дитини. Обов’язково робіть перерви, щоб очі відпочивали. В разі роботи за комп’ютером чи іншим гаджетом застосовуйте формулу 20 х 20 х 20: 20 хвилин працювати, 20 – відпочивати й дивитися на відстань 20 футів (6 метрів).
- Коли школяр читає, батьки мають слідкувати, щоб він не підносив книгу до очей ближче ніж 40 см, не нахилявся низько, дотримував безпечну дистанцію від обличчя до екрана.
- Наукові дослідження доводять корисність прогулянок на вулиці при денному світлі не менше ніж 2 години на день для запобігання короткозорості.
- Обов’язково чергувати зорове навантаження з фізичним.
- Важливо проходити щорічні профілактичні огляди, щоб запобігти погіршенню зору в дитини й не дати розвинутися ускладненням у майбутньому.
