Мой ребенок — онлайн журнал для современных родителей Сайт для родителей и будущих мам. У вас есть вопросы о материнстве, воспитании ребенка или подготовке к родам? У нас есть ответы на все! Куча практических советов и отзывов от реальных мам. Что сделать обязательно, а чего лучше не делать – мы подскажем. Мой Ребенок — портал успешных мам в Украине!
[artlabel id="274135"]
Воспитание

Від народження: Дитячі вікові кризи і їх вплив на доросле життя

Old date:
Current date: 2022.09.26
New date: 2022.08.18
0
Потрібно розуміти, що проблемна поведінка дитини у деякі періоди розвитку безпосередньо пов’язана з некомпетентністю батьків.

Потрібно розуміти, що проблемна поведінка дитини у деякі періоди розвитку безпосередньо пов’язана з некомпетентністю батьків.

виховання дитини

Джерело: Unsplash

Доросла людина переживає кризи при певних змінах до яких вона не готова, але, тим не менш, для дорослих цілком можливо пристосуватися до нових умов і не переживати кожну стресову ситуацію як кризу. Для цього потрібна психологічна стійкість та раціональне мислення. Але як переживають кризу діти?

Чому дитинство – найважливіший період життя?

Більшість психологічних проблем зароджується у дитинстві і може бути пов’язаною із неправильним подоланням дитячих криз. Якщо розвиток і зміни, які за ним слідують, — природній процес, то криза – сигнал проблеми. Саме дитячий розвиток впливає на ступінь психологічної стабільності або на інфантильну життєву позицію. 

Чи завжди розвиток супроводжується кризою?

Дорослішання має проходити як природній процес. Не можна стверджувати, що перехід на новий життєвий етап обов’язково принесе негативні почуття, такі як фрустрація або ж стрес. Дитяча криза може відбутися, коли дитина готова до нових відносин, а батьки ні. Проблемна поведінка пов’язана з тим, що батьки часто не помічають, що їх дитина має свою думку і права, хоче мати свій куточок. Через це виникають конфлікти. Але повна відсутність дитячих криз є гіршою, адже це означає, що дитина придушила в собі потребу в самостійності і конфліктності. Як наслідок, така людина буде проживати підлітковий бунт набагато пізніше: у віці 30, 40 або навіть 50 років. Якщо в 13-17 років це був етап прощання з дитинством, то в 40-50 це виглядає, як різновид інфантильної позиції.


Буває так, що людина застряє в тому віці, кризу якого не пройшов. Психіка не подолала етап розвитку у правильний час і так в ньому живе. 

Криза народження

Народження – це етап, коли людина назавжди лишає свій теплий, захищений маленький світ, в який ніколи не повернеться. Саме в цей період формуються почуття безпеки, довіри і прийняття. Через це дуже важливо підтримувати ніжний і постійний контакт матері і дитини.

Складність для психолога у роботі з клієнтом, розвиток якого пройшов у «кризовому режимі» протягом першого року життя, полягає в тому, що працювати треба безпосередньо з несвідомістю, де і живуть наші почуття.

Криза 1 року

На цьому етапі дитина починає розуміти свою самостійність, і їй хочеться досліджувати навколишній світ. Для того, щоб цей вік пройшов просто як етап розвитку  і не перетворився на кризу, дитині потрібно дати дозвіл на нові відкриття та ігри, але не залишати малюка одного. Він має розуміти, що ви готові йому допомогти, якщо це потрібно.

виховання дитини

Джерело: Unsplash

Криза 3 років

Саме в цьому віці дитина починає відстоювати своє «Я», бо з’являється потреба в прояві себе, як особистості. На даному періоді формуються такі якості, як наполегливість, цілеспрямованість, гордість за досягнення, почуття власної гідності. Дитина може образитися, якщо до прагнення самостійності ставляться несерйозно.

Для багатьох батьків хороша дитина означає «слухняна». Протести дитини супроводжуються криком. Звичайно, батьки мають навчити маля соціальним нормам, але це не має бути залякуванням. Страх – підґрунтя для психології жертви, а надмірний тиск не лишає місця для самостійності. У дорослому житті це проявиться, як надмірна залежність від чужої думки, а також відсутність бажання вчитися або працювати.

Варто зазначити, що в цьому віці дитина свідомо і несвідомо копіює поведінку батьків, тому не всі проблеми є саме кризою. Що робити?

Зазвичай, дитині приділяють увагу, коли вона вередує. Тобто, щоб отримати батьківську увагу, потрібно погано поводитися. Отже, важливо проводити з дитиною час, коли вона на позитиві.

Повноцінне спілкування передбачає рівність, тому позиція вихователя не є правильною. Проаналізуйте своє дитинство і кризи розвитку. Це допоможе зрозуміти, які важливі ресурси ви втратили ще у ранньому дитинстві.

Криза 6-7 років

Школа – це маленьке життя. Важливо, що на цей період припадають два кризових етапи, які можуть проходити дуже різко і неприємно. 

У дитини з’являється «соціальне Я», почуття своєї психологічної самостійності, обізнаність у власних переживаннях і емоціях. Якщо немає довіри до батьків, то дитина може замикатися в собі. Негативна поведінка дитини в цьому віці свідчить про те, що вона не отримала відповідей на свої питання або ж не хоче їх ставити, якщо дорослий кричить або бреше.

Криза у шкільний період виникне у випадку, коли дитину постійно підганяють, порівнюють з іншими або придають забагато значення оцінкам в щоденнику.

У цьому віці з дитиною треба розмовляти, це цілком свідома людина зі своїм внутрішнім світом, проблемами, переживаннями та страхами, які дорослим можуть здатися смішними.

Вважається, що дітей потрібно гармонійно розвивати. Важливо враховувати інтереси і сильні сторони дитини, щоб кожен рік не звершувався нервовим зривом. На жаль, інтереси та можливості дитини не завжди враховуються, і накопичений стрес та образа на батьків яскраво виявляються, коли дитина стає підлітком.

виховання дитини

Джерело: Unsplash

Криза підліткового віку

Пубертат починається в 11-13 років. Криза цього віку пов’язана із тим, що дитина стає маленьким дорослим, прощається з дитинством. Крім того, відбуваються зміни в гормонах. Підліток турбується про думку однолітків і йому важлива оцінка своєї привабливості. 

Найголовніше для батьків – не стати другим підлітком. Важливо формувати здорову самооцінку підлітка і надати навички прогностичного мислення. Більшість батьків тут помиляються, намагаючись налякати дитину жахливим майбутнім, якщо вона не буде, наприклад, добре вчитися. Залякування призводять до неврозів.

Результат пубертата – перетворення дитини на самостійну особистість. Батькам не варто болісно реагувати на втрату близькості з підлітком, адже іноді самотність – це спосіб побудувати себе самостійно. Прагнення дитини до незалежності потрібно заохочувати.

Наслідком непережитого пубертатного періоду є проблеми з вищою освітою, коли підлітковий стрес проявляється у вигляді бунту у студентські роки.

Проте гірше пубертату – його відсутність. Якщо дитина психологічно не попрощалася з батьками, вона залишиться залежною від них. Аналогічно з інтернетом: якщо спілкування, самостійність і планування життя переносяться в інтернет, то у майбутньому залежність від віртуальної реальності буде лише зростати. 

Дитячі кризи — це вихід на новий етап. Кризи дорослої людини пов’язані не з віком, а з подіями, особистим ставленням до цих подій, певними очікуваннями і власним вибором.


Мнение редакции может не совпадать с мнением автора статьи.

Использование фото: П.4 ст.21 ЗУ "Об авторских и смежных правах - "Воспроизведение с целью освещения текущих событий средствами фотографии или кинематографии, публичное сообщение или сообщение произведений, увиденных или услышанных во время таких событий, в объеме, оправданном информационной целью."

Телеграм канал





Редактор

Понравилась статья? Оцените:
12345 (Пока оценок нет)
Загрузка...
Поделиться:
Комментарии
  • На сайте
  • Отзывы в Facebook

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.

Наши проекты