День вишиванки традиційно відзначається в третій четвер травня. У 2022 році свято припадає на 19 травня. На честь події ми вирішили показати, як українські поети возвеличують вишиванку у віршах.
Джерело: Freepik
Вишиванка вважається оберегом української нації, адже відображає пам’ять роду, любов та вірність. Вона також символізує красу, здоров’я і щасливу долю.
День вишиванки — свято, мета якого зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого українського одягу, а також посприяти єдності та процвітанню українського народу. На честь події ми вирішили зібрати кілька крутих віршів, в яких оспівується вишиванка.
Рушник
Вишивала я рушник
власними руками.
Гаптувала залюбки
всіма кольорами.
Мов жива, на полотні —
калинова гілка.
Під мережкою, внизу,—
книжка і сопілка.
До ладу все довела
хоч іще й маленька,—
і оздобила як слід
я портрет Шевченка!
В. Лучук
Вишивальниці
Вигаптуй на небо райдугу-доріжку,
Простели до сонця вишивку-маніжку,
Щоб по тій доріжці з лебедями-снами
Плавати по щастя білими човнами.
В. Симоненко
***
На моєму рушничку
Квіти, як у квітничку:
Ружі, сон, лілея біла,
А на мак ще й бджілка сіла.
Г. Мовчан
Мені сорочку мама вишивала
Мені сорочку мама вишивала,
Неначе долю хрестиком вела,
Щоб лихих стежинок не шукала
І до людей привітною була.
Виконуй доню – мама говорила
Життя закони, істини прості,
Не зраджуй землю, що тебе зростила,
Не залишай нікого у біді.
Н. Май
У вишневому садочку
У вишневому садочку
Тоня вишивала сорочку.
Вміло нитки підбирає,
Тихо пісеньку співає:,
«Ой летіли дикі гуси… —
Для рідненької матусі.
Гарно Тоня вишиває,
Сонця промені вплітає.
Н. Любиченко
Якщо людина хоче вишивати
Якщо людина хоче вишивати,
Знайдеться в неї голка, нитка, час…
Зуміє всі відтінки підібрати,
Й шедеври вийдуть з-під руки не раз.
Якщо людина хоче вишивати,
Побачить в цьому радість і красу.
І по узорах буде мандрувати,
І вишиє на квіточці росу,
І створить диво, первозданну казку,
Їй усміхнеться сонечко в вікні,
Бо відіб’ється і любов, і ласка
У хрестиках на білім полотні.
Н. Красоткіна
***
Зроби: вдягнись з самого ранку,
Як небо пахне ще зірками,
Ти в українську вишиванку,
Живими шитими шовками.
Люби свою сорочку шиту,
В ній України вся родина.
Легенду бережи нажиту,
Вона, – як життєдайна днина!
М. Шерник
Вишивала мама
Мама вишила мені
Квітами сорочку.
Квіти гарні, весняні:
– На, вдягай, синочку!
В нитці – сонце золоте,
Пелюстки багряні,
Ласка мамина цвіте
В тому вишиванні.
Вишиваночку візьму,
Швидко одягнуся,
Підійду і обніму
Я свою матусю.
В. Крищенко
Джерело: Freepik
У садку попросили
У садку нас попросили всіх до свята
Вишиванку з дому взяти.
Зранку ми її попрасували,
акуратно із собою взяли.
Одягнули у садку й закружляли у танку!
Автор невідомий
Вишиванка
Вишиванку вишила синові бабуся
Я на неї з подивом цілий день дивлюся:
Ну яка ж сорочечка гарна та красива,
Вийшла у бабусі не сорочка – диво!
Одягну сорочку синові на свято,
Як у вишиванці схожий він на тата!
І який гарненький він у цій сорочечці!
Виший нам, бабусю, таку саму й донечці!
Л. Виноградова
Квіти розцвітають
Квіти розцвітають
Ось на рукавах,
З ірію далекого
Повернувся птах –
Дивні візерунки
Сяють, мов живі –
Мама вишила
Оберіг мені!
Т. Винник
Вишиванка
Узор вручну, широка планка,
Легенький запах ковели.
Моя сорочка вишиванка,
Вся ніби сплетена з трави.
Дніпра потоки, степ, простори,
По лівій, правій стороні.
Червоно – чорні всі узори,
Мережив ряд на полотні.
Л. Вознюк
Бабусин рушник
Рушник бабуся вишивала.
Я також їй допомагала:
«Ось квіточка, а ось листок…
Гарненький вийшов рушничок!»
Мене бабуся похвалила:
«Ти — вишивальниця уміла!
Ю. Забіяка
Вишиванка
Вишиваю вишиваночку
Я для братика Іваночка.
Вишиваночка у вишеньках,
Ягідками рясно вишита.
Вся в мережках вишиваночка
Подарунок для Іваночка.
В. Гринько
***
Усе навколо завмирає,
Коли вдягаю вишиванку.
Лиш серце радісно палає,
Мов промінь сонця на світанку.
Коли вдягаю вишиванку,
Немов в любові признаюся
Своїй країні ніжно й палко,
Вдягну і Господу молюся.
Автор невідомий
Рушничок
Маленька Оленка,
Левкова сестриця,
Що голочку має, –
Таки чарівниця.
Як голка сумна –
Тягне ниточку чорну.
Як голка весела –
Червону, проворну.
То голочка плаче,
А то – заспіває.
Оленка піснями
Рушник вишиває.
Н. Кір’ян
Моя вишиванка
Я встану рано-вранці, на світанку,
Як спалахне на квіточці роса.
Вдягну найкращу в світі вишиванку
І оживе, засвітиться краса
В промінні сонця. І моя сорочка
У рунах, в квітах зразу оживе…
З чарівних квітів я сплету віночка
Й над світом щира пісня попливе.
Сорочка, що матуся вишивала,
Сердечко гріє, душу веселить.
Бо ж мама щастя-долю закликала.
Цей оберіг в житті нас захистить.
Автор невідомий
Вишиванка
Вишиванка – Вкраїна і доля.
В ній не лише барвиста краса.
В ній боролися предки за волю
І відходили на небеса.
Жито жали і хліб випікали,
І у парі ішли під вінець.
В ній дітей своїх благасловляли
Батько й мати, від щирих сердець.
Вишиванко моя, вишиванко,
Ти- як пісня, у серці моїм.
Одягну тебе в будні і свята,
Щоб любов поселилася в нім.
Т. Строкач
Ви б побачили узори
Ви б побачили узори
Вишиває мама як!
Колоски, та сині зорі,
Виноград, рожевий мак.
Ось відрізала тканину,
Голку вибрала тонку.
Мама каже: «Скатертину
Хочу вишить дитсадку…»
І виводить сині сливи,
Ніби справжні, хоч зірви!
То листки, то груші — гливи,
Смужки свіжої трави.
Срібна голка так і сяє…
Я дивлюсь — не надивлюсь.
Я нитки в клубок мотаю,
Вишивати теж учусь!
В. Ткаченко
***
Вишила суничку нитка червоненька,
вишила листочок нитка зелененька.
Вишила садочок, вишила долинку,
Вишила у небі хмарку і хмаринку:
Щоб гуляли тихо, весело обоє
та й учили птахів, як літать по двоє.
Г. Кирпа
