Оце вже диво! Ось уже диво! Чарівник Мороз за ніч встиг розмалювати вікна незвичайними зимовими краєвидами. Що буде, якщо пальчиком торкнутися вікон з візерунками? Спостерігаємо разом із дітьми.
Джерело: pixabay.com
Гілочки волохатими, іскристими віялостями пальм, пір'ям невідомих снігових птахів, промінчиками і завитками студеними прикрашені заіндевілі вікна. Візерунки мерехтять і переливаються від світла, сяють на сонці. Чарівні зимові візерунки на стеклах напрочуд схожі на тонке плетіння з найтонших ниток. Мороз малює холодом та водою. Коли на вулиці тепло і волого, на шибках з'являється майже невидимий, дуже тонкий шар води. Зимовому живописцю цього вистачає, щоби написати свої чудові картини. Вночі він насилає холод, вода замерзає.
Якби води було багато, вийшов би крига, як на річці. Оскільки води зовсім небагато, вона перетворюється на крижані кристали. Від холодного морозного повітря краплі води теж осідають на холодному склі, замерзають і перетворюються на крижинки, схожі на тоненькі голочки, які розходяться в різні боки по склу. За холодну ніч їх утворюється багато-багато, вони хіба що нашаровуються друг на друга. З них і складаються візерунки на склі, в яких можна побачити контури предметів: дерев, трав, птахів, квітів. До речі, у Німеччині морозні візерунки на склі так і називають - крижані квіти. Раніше за такими візерунками люди навіть визначали погоду: якщо гілочки візерунків спрямовані вниз, то буде похмуро та снігово, а якщо гілочки дивляться нагору – сонячно та ясно.
Джерело: pixabay.com
Малюємо як Мороз
Спробуймо намалювати морозні візерунки? Це можна робити не тільки пензликом, а й пальчиками чи долоньками — у цій техніці виходять найкрасивіші снігові дерева та орнаменти. Якщо взяти в помічники зубну щітку, а потім якщо занурити щетину в фарбу і провести вказівним пальцем по щетині, то на скло бризнуть крапельки, дуже схожі на сніжинки. До речі, якщо в наборі фарб відсутні білила, не турбуйтеся - їх можна замінити дитячою зубною пастою.
Намалювати морозні візерунки можна ниточками, попередньо пофарбувавши їх у білий колір. Пофарбовані ниточки викладіть на одному боці складеного навпіл кольорового аркуша паперу, притисніть, акуратно розгладьте. Потім, не знімаючи долоні з паперу, обережно висмикніть одну нитку за іншою. Розгортаємо лист, а там... А ниточки виявилися чарівні!
Джерело: pixabay.com
Іній сріблястий
Запропонуйте дитині уважно розглянути іней на деревах, кристалики льоду, з яких вона складається. Іній буває, коли після теплої погоди вдарить мороз, і на предметах осідають пари повітря як кристалів снігу. Що ми можемо сказати про іню, який він? (Пухнастий, блищить на сонці, колючий, іскристий, сріблястий). Доторкнемося долонькою до гілки, покритої бахромою інею. Що сталося з гілкою та долонькою?
Куди зник іній? Зверніть увагу на те, як красиво виглядають дерева, вкриті інеєм. Вони завмерли, як казкові велетні. Мереживні арки зігнулися під вагою інею стволи молодих беріз, немов з'явилися з чарівного королівства. Нехай діти спробують описати це царство. Хто у ньому живе? Хто "заморозив" дерева? Попросіть придумати казку про чарівне королівство та дерева. Можна запропонувати дітям перевірити народні прикмети: якщо вночі на деревах з'явився іній, то вдень сніг не випаде, якщо сніг іде великими пластівцями — негода і мокрота.
Джерело: pixabay.com
Мереживні сніжинки
Одна з головних прикмет зими – сніг. Запитайте малюка, чому взимку йде сніг, а чи не дощ? (Взимку, коли холодно, крапельки води в хмарах на небі замерзають і перетворюються на сніжинки. Тому теплим літом іде дощ, а холодною зимою — сніг.)
Помилуйте на сніжинки. Вони блищать на сонці, як алмази, і переливаються всіма кольорами веселки. Чому? (Сніжинки складаються з найдрібніших крижаних кристаликів.) Запропонуйте дитині зловити на рукавичку або рукав кілька сніжинок і уважно розглянути їхню форму. Малюк побачить, які сніжинки різні - ось промениста зірочка, а ось - чудова квітка з шістьма пелюстками, пластинчастий їжачок, ажурна сніжинка-сережка, голчаста батарея, крихітна срібляста пушинка, сяючий бісер, перлинна намистина... Якщо є можливість, розгляне. Особливо добре видно форму сніжинок при електричному світлі на темному тлі.
Нехай малюк намагатиметься знайти схожі сніжинки, запам'ятати, як вони виглядали, а потім по пам'яті відтворити їх на папері — це може бути як малюнок, так і аплікація.
Розкажіть про те, як змінюється форма сніжинок, залежно від погоди. У безвітряний морозний день сніжинки падають повільно, вони великі, блискучі, схожі на зірочки. Вони падають по одній, тому легко розглянути. При слабкому морозі сніжинки схожі на дрібні тверді кульки, часто називають «снігова крупа».
А при сильному вітрі йде суцільний «сніговий пил» (якщо подивитися на такі сніжинки через лупу, то видно, що у них проломи обламані). Коли немає морозу, сніг падає пластівцями. Ці пластівці складаються з безлічі сліпих сніжинок. Вони довго кружляють у повітрі, танцюють то швидше, то повільніше. Здається, що вітер бавиться зі сніжинками, грає.
Попросіть вигадати визначення до слова «сніжинки». Які вони? (Білі, легкі, пухнасті, пухнасті, красиві, візерунчасті, мереживні, холодні.) Що можуть робити сніжинки? (Літати, кружляти, витися, танцювати, пурхати…) Що станеться, якщо зняти рукавичку і сніжинка впаде на долоню?
На обличчя? Де вона? (розтанула.)
Автор тексту: Віра Шипунова
