Тема привчання малюка до горщика настільки ж вічна, як питання дитячих кольок, пізнього прорізування зубів та дитячих істерик. Тобто, практично кожен з батьків у якийсь момент вирішує для себе та своєї дитини питання – коли і як відмовлятися від підгузків та вчитися ходити на горщик.
Джерело: instagram @mama_sakh
Для того, щоб знизити градус напруги і тиску соціуму на батьків, варто нагадати – рано чи пізно дитина зрозуміє, що в людському суспільстві прийнято користуватися спеціальними пристроями, щоб задовольнити фізіологічні потреби. Простіше кажучи – багато ви знаєте школярів, які ходять у підгузках? Все, насправді, досить просто - живучи в соціумі маленька людина знайомиться з її правилами, і вчиться їм слідувати, щоб із суспільства не випасти.
Безумовно, батькам дуже хочеться допомогти своєму малюкові якнайшвидше «стати як усі», саме це бажання найчастіше викликає у них переживання з приводу горщика.
Коли починати привчання до горщика
Сучасні педіатри рекомендують починати замислюватися про привчання малюка до горщика не раніше, ніж він для цього дозріє фізіологічно. А це означає, що потрібно, як мінімум, дочекатися, коли у дитини з'явиться фізіологічна можливість контролювати позиви до сечовипускання та дефікації – розуміти, коли наближається важливий момент і вміти стримувати його, тобто терпіти. Відбувається це після року, поступово та дуже індивідуально – у когось у півтора роки, у когось у два з половиною. Але існують типові ознаки готовності дитини вчитися ходити на горщик:
- Дитина ходить «по-великому» у певний час. Наприклад, вранці чи ввечері
- Понад 2 години підгузник може залишатися сухим.
- Малюк знає та розуміє сенс слів «пописав» і «покакав», може сказати, що він це зробив
- Бажання або вміння самостійно знімати та одягати простий одяг (трусики, шкарпетки тощо)
- Може демонструвати негативні емоції щодо брудного підгузника
- Вміє будь-яким способом – словами, жестами, мімікою, пояснити батькам чого він хоче (їсти, пити, грати тощо)
Джерело: instagram @myteddy61
Як привчити дитину ходити на горщик
Оскільки є попит, будуть пропозиції. Методів привчання до горщика існує безліч. Про них розкажуть бабусі, котрі багато років тому успішно подолали цю «проблему», лікарі-педіатри, психологи. До речі, більшість із них так само батьки і не завжди рекомендації носять науковий характер, а все частіше той самий батьківський досвід. Для того щоб вибрати свій шлях до горщика можна познайомитися з різними підходами і виробити свій власний, який підійде саме вам і вашій дитині.
Психолог, коуч та мама 4 дітей Марина Романенко, безумовно, має такий досвід, причому її підхід досить оригінальний. Вона розповіла про 9 правил, які, на її думку, допоможуть привчити дитину до горщика без проблем та психологічних травм.
- Не використовуйте метод "10 мокрих колготок"
- Не хвалите дитину за те, що вона сходила на горщик
- Не читайте "кака-книги"
- Не лайте за «аварії»
- Не поспішайте дитину, прислухайтеся до її індивідуального ритму
- Дочекайтеся, поки малюк зможе контролювати процеси сечовипускання та дефекації
- Покажіть на прикладі інших дітей, але не соромтеся
- Поступово відмовляйтеся від підгузків
- Використовуйте спеціальні трусики, для привчання до горщика
А тепер, дивіться відео, записане Мариною Романенко
Джерело: YouTube, автор Сім'я - це…
(16 оцінок, середнє: 3,56 з 5)
Не знаходжу нічого поганого в тому, щоб хвалити дитину за те, що вона сходила на горщик або лаяти за те, що не сходила в неї і описав штанці. Ми свою дитину почали привчати до горщика мало не з народження. Віра не могла покакати лежачи горизонтально. Тому вона кректала, і я її ставила стовпчиком над тазиком, потім над горщиком, і в 1,5 роки Вірочка вже добре ходила на горщик. Пізніше вона закріпила своє вміння, ми купили їй насадку на туалет та спеціальну драбинку. Моя думка така: чим раніше дитина навчиться ходити на горщик, тим краще.