Перші істерики у дитини зазвичай трапляються у віці 2-3 років. І рідкісна дитина хоча б раз у житті не впадає в цей некерований стан. Але далеко не у всіх малюків ця звичка закріплюється. А якщо закріплюється, то відбувається це часто з вини батьків.
Burda Media
Обговорюючи проблему істерики у дитини, давайте одразу домовимося, що ми говоримо про малюка у віці 2-3 років. Істерика у дитини, якій близько 5 років – це вже щось інше і потребує іншого підходу.
Перша помилка батьків при істериці у дитини - Це нерозуміння того, що відбувається. Некерований крик дитини - це, звичайно, удар по нервах. І найсильніша провокація на те, щоб прийняти таку поведінку дитини за вперше виявлену вкрай негативну межу характеру. А також бажання негайно взятися за перевиховання, викорінення «порочної» риси характеру. Стоп, батьки!
Fotolia
При істериці у дитини в жодному разі не можна ігнорувати її стан. Це друга помилка батьків. Пам'ятайте, що ми говоримо про 2-3-річного малюка, так? Тобто про дитину, яка ще не навчилася маніпулювати батьками. Це трохи пізніше, вже після 4-х років, він кричатиме, вимагаючи «цукерку» або що він там вимагає і оцінюватиме реакцію батьків. Це маніпуляція. А у 2-3-річної дитини – перша проба світу на емоційну стійкість, доброзичливе ставлення до дитини.
Тому в жодному разі не залишайте дитину «віч-на-віч» з її істерикою. У цей час малюк дуже потребує вашої допомоги! Тому перше, що потрібно зробити мамі чи татові – це опуститися на один рівень з дитиною (не розпочати власну істерику, а в буквальному сенсі – сісти) та дати дитині відчуття власних кордонів. Тобто обійняти малюка. Ваше біополе сильніше за дитяче, за допомогою обіймів, ласкавих, але наполегливих слів, погляду «очі в очі» втягніть малюка у свій спокій!
Burda Media
Третя помилка батьків – перевага інтересам дитини думки оточуючих. Діти дуже чуйно, нерідко – болісно, реагують на людні місця, які, на жаль, здебільшого перенасичені енергією не найкращої якості. Малята гостро відчувають це, не справляються з «перевантаженням» і їм достатньо будь-якого приводу, щоби втратити контроль над собою. І в цю хвилину завжди знайдеться якийсь «розумний педагог», який осудливо похитує головою, зробить зауваження батькам (до речі, зауваження прозвучить незалежно від того, як поводяться батьки, сенс таких «викладачів» не в тому, щоб допомогти, а щоб показати свою перевагу над батьками, дитиною, та всім світом!).
Не зраджуйте свою дитину! Дійте у важку йому хвилину на його інтересах, а чи не задоволення чиїхось інтересів. Налаштуйтеся на хвилю малюка з максимальною доброзичливістю, ловіть найменші зміни в його настрої, щоб вивести його з істерики. А думка оточуючих… Та яка це має значення! Принаймні, цієї хвилини.
Instagram @polly__loves
___________________________________________________________________________________________________
Як налагодити грудне вигодовування, що відповідати, якщо у пологовому будинку пропонують дати суміш, і що робити після повернення додому? Як організувати життя з новонародженим, щоб і в нього, і у мами з татом було все гаразд? Відповіді на ці та інші запитання ви отримаєте 7 жовтня на зустрічі #мамаклуба від журналу «Моя дитина».
Зустріч #мамаклубу пройде 7 жовтня з 11:00 до 14:30 у Києві у чеській ресторації Ірпінь.
за адресою: вул. Січових Стрільців 37/41.
Поспішайте замовити квитки! Кількість місць обмежена.
Вартість квитка 160 грн.
Замовлення квитків за тел. +38 (050) 315 87 80
* при покупці 2-х квитків - знижка 6%
___________________________________________________________________________________________________
Четверта помилка батьків – фізичне покарання дитини. Це жахливо. І безглуздо. Такою поведінкою можна довести дитину до нервового зриву, збудувати між собою та малюком стіну підсвідомої недовіри, зруйнувати яку згодом буде неймовірно складно.
І остання - п'ята помилка батьків, яку ми нерідко припускаємося при істериці у дитини. Це негайна капітуляція. Дитина кричить, вимагаючи шоколадку (машинку, ляльку, ще одну годину на дитячому майданчику – продовжіть список самі) і ви, не у вилах винести цю нервову атаку, здаєтеся і даєте їй те, що вона хоче? Вітаємо! Ви щойно почали виховувати маніпулятори. І ваш перший крок дуже результативний!
фотографії Thinkstock
Давати дитині те, що вона вимагає під час істерики, не можна! Навіть одноразовий досвід своєї перемоги над батьками залишиться в пам'яті у малюка величезною переможною плямою. І він неодмінно намагатиметься повторити свою перемогу! Вийдіть із першої істерики дитини так, як вийде. І постарайтеся зробити все, щоб цей досвід більше не повторився: навчитеся «виловлювати» провісники істерики та зводити увагу дитини від свого спалаху.
У 2-3 роки навіть нехитрих хитрощів напередодні істерики буде достатньо. Дитина потребує цукерки? «Ой, хто це до нас у двері стукає? Це, мабуть, до нас прийшов слон із вчорашньої казки! Пішли, треба подивитися швидше! І т. д. Виявіть свої творчі здібності, мами! У кожній мамі померла акторка. Але не назавжди.
(8 оцінок, середнє: 4,25 з 5)
