Гострий, алергічний, хронічний…
Насамперед потрібно зрозуміти, який саме нежить у немовлята.
Гострий риніт викликається вірусними інфекціями. Хвороба починається з першіння у горлі, головного болю, підвищення температури. Слизова оболонка носа набрякає, виникає закладеність, через що дитина змушена дихати ротом. Через день-два з'являються соплі. Потім слиз густіє, кількість його зменшується, і носове дихання поступово відновлюється. Зазвичай гострий риніт проходить за 10-14 днів.
Хронічний нежить може бути наслідком недолікованого гострого риніту, грипу, аденоїдів, викривлення носової перегородки, ослабленого імунітету. У результаті носі постійно накопичується слиз, що утрудняє дихання, малюк погано спить, стає млявим, роздратованим, скаржиться на біль голови.
Алергічний риніт викликають пилок дерев, трав, злаків, домашній пил, шерсть кішок, собак… Маленький алергік постійно чхає, треті очі, скаржиться на закладеність носа. При алергічному риніті виділення з носа зазвичай прозорі, рідкі, якщо, звичайно, не домішується бактеріальна флора.
Вазомоторний нежить зазвичай пов'язаний з вегетосудинною дистонією. Виявляється в основному в підлітковому віці, але буває і у малюків, особливо якщо вони з'явилися на світ у результаті кесаревого розтину або важких пологів. Основний симптом - закладання однієї ніздрі (з того боку, де спить дитина).
Лікуємо носик
Якщо вазомоторний та хронічний риніти формуються поступово і батьки встигають отримати від лікаря пам'ятку, що і як робити, то гострий та алергічний нежить виникає «нізвідки», нерідко ставлячи мам і тат у глухий кут. Як же боротися із цими недугами?
Якщо ви підозрюєте у малюка алергію, насамперед дайте йому антигістамінний препарат і, як тільки буде можливість, зверніться до лікаря, щоб пройти обстеження. Важливо з'ясувати, що запускає таку реакцію. Якщо ви не виключаєте контакт з алергеном, малюк ризикує цілий рік ходити з червоними очима та опухлим носом, не кажучи вже про ризик виникнення бронхіальної астми.
Симптоми подібні до ознак гострого риніту? Змастіть ніздрі малюка оксоліновою маззю. Взагалі її застосовують для профілактики ГРВІ, але вона допомагає і на ранній стадії захворювання, не дозволяючи вірусу активно впроваджуватися в слизову оболонку носа. Одночасно починайте противірусне лікування. А ось із народними засобами будьте обережнішими! Багато хто при перших же симптомах кидається парити малюкові ноги, гріють ніс яйцем, насипають гірчицю в шкарпетки. Однак при гарячці або підвищеному артеріальному тиску теплові процедури протипоказані. До того ж у деяких дітей вони посилюють набряк слизової оболонки. Найкраще діяти перевіреними медичними методами.
На першій стадії нежитю ефективні судинозвужувальні препарати – краще заздалегідь з'ясувати у лікаря, які саме підходять вашій дитині. Деякі з них не можна вводити за високої температури — вони спричиняють падіння артеріального тиску та тахікардію, інші формують сильну лікарську залежність. Більшістю судинозвужувальних крапель не можна користуватися довше за п'ять днів.
Поки нежить не пройде, промивайте чаду ніс спреями з морською водою. Малюкам показаний щадний душ для носа - той, що не вистрілює потужним струменем.
На другій стадії утворюється густий слиз. Важливо вчасно евакуювати її з носа, інакше вона може забитися у вивідні пазухи, гирла слухових труб. Приготуйте спеціальний чайно-содовий розчин: він розріджує слиз, полегшуючи його вихід назовні. Візьміть по 1 чайній ложці чорного крупнолистового чаю та соди. Заваріть склянкою окропу чай і кип'ятіть 15 хвилин на повільному вогні без кришки, потім остудіть. Процідіть та додайте соду. Свіжий теплий розчин закопують вранці. Таке лікування підходить малюкам старше двох років.
Слиз погано відходить? Візьміть відсмоктування і, випустивши повітря з груші, закрийте обидві ніздрі пальцями (необхідна повна герметичність). Кінчик груші не повинен упиратися у стінку носа. Вчіть дітей правильно сякати, звільняючи то одну, то іншу ніздрю.
Якщо закладеність не проходить, покажіть дитину лікаря. Не виключено, що потрібні антибіотики.
Закопуємо за правилами
Як правильно вводити краплі? Здавалося б, яка різниця, чи стоїть при цьому дитина чи лежить — ліки в будь-якому разі в ніс потрапили. Але воно може пройти "транзитом", не торкнувшись аденоїдів - а основний слиз накопичується тут. Щоб лікувальні краплі «вистрілили» у мішень, вводіть в певних позах.
Малюків до 2 років кладуть на спину і вводять ліки в одну ніздрю, потім перевертають дитину на цей же бік.
Дітей старше 2 років просять лягти на спину і закинути голову після закапування носа.
А якщо у крихти гайморит, то він має стати на «четвіреньку» і максимально опустити голову вниз. Тоді за допомогою спеціальної піпетки вводять у ніс ліки, які мають потрапити в область гайморових пазух.
