Зворушливий і лагідний малюк раптом став некерованим та диким? Розкидає іграшки та б'ється? У чому ж справа?
Дитина задира (Фото: ЦФА Бурда)
Дивно, але факт: упертість, норовливість, агресія малюків 2–3 років нерідко є головними „помічниками” нормального розвитку. У цей період дитина починає усвідомлювати свою „окремість” від світу. Колишні уявлення виявляються помилковими: світ не обмежується мамою, яка не є функціональним продовженням дитини (щось на кшталт додаткової руки). Дуже важливо зараз підтримати порив дитини до самостійності, не потураючи при цьому капризам!
Порада перша
Зберігайте спокій.
Якщо ваш малюк порушив правила поведінки, спокійно та доброзичливо поясніть йому, як треба чинити в подібній ситуації. Щоб зрозуміти, про який формат розмови йдеться, згадайте, як ви вперше вчили дитину чистити зуби або керуватися ложкою. Так само слід розповідати про правила поведінки у суспільстві: не можна бити іншу дитину, забирати іграшки, брати чужі речі без дозволу, грубити дорослим. Більше того, подібна поведінка дає іншим повне право не спілкуватися з задирою. Він ризикує залишитись без друзів. А це дуже неприємно. Не забудьте дати малюкові варіанти альтернативної поведінки в ситуації, що обговорюється.
Порада друга
Сприймайте помилки малюка як частину навчального процесу.
Пам'ятаєте, скільки разів ваш малюк падав, коли вчився ходити? Хіба ви лаяли його за це? Ні, ви з розчуленням дивилися, як він знову і знову піднімається, щоб продовжити свій шлях. Так варто чинити завжди. Коли дитина намагається навчитися новому, вона неминуче припускатиметься помилки. Запасіться терпінням. Пояснивши малюкові порядок дії, зачекайте, поки він спробує впоратися сам. Якщо він скаже, що йому не вдається самостійно виконати завдання, Поясніть йому порядок дій більш розгорнуто. Не поспішайте своє чадо, не лайте.
Порада третя
Обережно з оцінкою!
Не забувайте, що всі діти мають різний темперамент. А ваша оцінка для малюка поки що є головним способом скласти думку про себе. Він вірить вам беззастережно, і невтішний відгук про його вміння може залишити глибокий слід у душі. Страх зробити помилку і показати себе в очах найближчих людей у поганому світлі для дітей привід, щоб зовсім не братися до справи. Образа і злість на себе мають властивість накопичуватися. І будьте впевнені, ці почуття, часом у спотвореній формі, обов'язково вирвуться назовні та стануть причиною сварок та конфліктів. Серед членів вашої сім'ї виникне напруження та нерозуміння.
Рада четверта
Заохочуйте бажання малюка пробувати щось нове, вчіть не боятися самостійності.
Розвивайте малюка, але пам'ятайте, що він не може досягти успіху відразу в усьому. Уважно поспостерігайте, чим він любить займатися, що в нього найкраще виходить, що приносить велику радість, а що йому не вдається. Підтримайте його у першому випадку та не наполягайте на великих досягненнях у другому. Будьте чутливі до переваг свого малюка, і він стане набагато доброзичливішим і спокійнішим.
Порада п'ята
Поважайте свою дитину.
Якщо малюк з кимось побився, образив іншого малюка або ви просто незадоволені поведінкою малюка, не вичитуйте його на очах у всіх. Навчіться реагувати правильно: спочатку вибачтеся за свою дитину, відведіть її вбік, покажіть скривдженого ним малюка і поясніть, що сталося.
Обов'язково налагодьте візуальний контакт (очі в очі) і скажіть, як вас засмутила така поведінка крихти (але не саме маля!). Починати треба не з закидів і зауважень, а з того, що ви розумієте стан малюка і знаєте, чому він так вчинив. А далі вже поясніть, чому так не можна робити. Найчастіше діти роблять так, тому що не вміють інакше: наприклад, малюк — єдина дитина, яка звикла до того, що всі іграшки її. Такого малюка не навчили ділитися, тому в пісочниці він відбиратиме іграшки у дітей.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як навчити дитину самостійно приймати рішення?
