Акрофобія, або боязнь висоти, у тому чи іншою мірою властива кожному дорослому та дитині. Це нормально, адже наш інстинкт самозбереження спрацьовує автоматично, намагаючись урятуватися від небезпеки. Діти, з багатьма у світі зіштовхуються вперше, страхи часто бувають виражені особливо яскраво.
Хто винен
Проаналізуйте саме вашу ситуацію, адже ніхто не знає малюка краще, ніж батьки. Якщо це можливо, спробуйте обговорити страх із самою дитиною. Важливо з'ясувати його коріння – можливо, відбулася поодинока травмуюча ситуація, відтворення якої малюк постійно боїться Зазвичай, саме таким шляхом формуються стійкі фобії.
Ще один дуже поширений варіант - коли вина за виникнення страху лежить на найближчих людях. Так само, як переконливі казки про бабайку змушують малюка боятися темряви і страждати від цього до дорослого життя, ваші розповіді про небезпеку висоти можуть вплинути вкрай несприятливо на психіку вашого чада. Згадайте, чи не було моменту, коли, бажаючи вберегти дитину від небезпеки, ви самі намагалися навіяти йому страх перед висотою. Якщо вина справді виявиться на вас, працювати з фобією теж належить саме вам.
Коли акрофобія стає приводом для лікування
Боятися невідомого - нормальне явище, і не варто чекати, що ваше маля безстрашно забереться на коня або дозволить підкидати себе на руках, навіть якщо це відбувається не вперше. Приводом для думок про лікування повинні служити лише крайні виявлення страху – коли дитина, потрапивши у стресову ситуацію, перебуває у напівнепритомному стані, кричить, впадає у справжню істерику та довго не може заспокоїтисянавіть якщо подразник давно прибраний.
Проте не варто і уподібнюватися тим батькам, яких наявність страху у дитини навпаки радує: мовляв, якщо боїться, значить, не полізе і не завдасть собі жодної шкоди – менше клопоту. Таким сумнівним чином, полегшуючи собі життя, ви надовго ускладнюєте його своєму чаду, адже психологи всього світу постійно твердять: усі наші страхи та психологічні проблеми родом із дитинства.
Як допомогти дитині впоратися зі страхом висоти
Якщо ситуація некритична, просто говоріть з малюком якнайбільше про те, чого він боїться. Не варто відразу використовувати шокову терапію. Краще поставте йому як приклад персонажа мультфільму або героя книги, які в аналогічній ситуації зіткнулися з проблемою та благополучно вирішили її.
Коли фобія прогресує і піддається контролю, час звернутися за допомогою до дитячого психолога. Разом ви обов'язково зможете надати малюкові всю необхідну допомогу, головне – увага та розуміння з вашого боку.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: