Ми всі люди сучасні і знаємо, що навіть найменша дитина – особистість, яку треба поважати і з якою необхідно зважати. Однак, якщо неправильно трактувати поради психологів, можна довести свою дитину до нервового зриву, депресії та ще чого гіршого.
Fotolia
Давно, на щастя, канули в лету ті часи, коли дитину вважали «чистим аркушем паперу» і ті, коли основним методом виховання були побої та покарання. У наші дні нормальні батьки розуміють, що виховувати повноцінну особистість треба зовсім іншими методами, з повагою та без насильства. Однак, і тут дуже важливо не перестаратися та враховувати фізіологічні можливості малюка у кожному конкретному віці. Дитячий і сімейний психолог Майк Лірі сформулював помилки батьків у відносинах з дітьми, що найчастіше зустрічаються в його практиці. Деякі їх дуже здивують.
Боротьба з нудьгою
Кожна хвилина життя дитини має бути наповнена цікавими, а головне – корисними для її розвитку справами. Насправді, займатися з малюком, звичайно, потрібно, але дуже важливо дати йому час понудьгувати, щоб вона сама захотіла придумати собі гру або інше заняття. Нудьгувати діти дуже не люблять, для них цей стан є протиприродним, але якщо батьки постійно заповнюють його час, малюк так і не навчитися мислити самостійно.
Спроба захистити від невдач та програшу
Життя не складається з одних лише перемог, а приймати поразки і продовжувати вимагати перемоги ми вчимося ще в дитинстві. А як можна навчитися тому, із чим ніколи не стикався?
Fotolia
Свобода вибору
Дуже важлива для виховання самостійного та незалежного дорослого. Тим не менш, маленька дитина з повною свободою просто не впоратися – це те, чого треба вчитися поступово. Спочатку варто пропонувати вибір із двох простих варіантів, наприклад, яку машинку ти візьмеш з собою: синю або зелену. З дорослішанням малюка межі вибору можна поступово розширювати. Але ніколи не перекладайте на плечі малюки власне невміння робити вибір.
Заборона негативних емоцій
Сум, страх, агресія – природні реакції будь-якої людини, які були сформовані ще задовго до розвитку цивілізації. Штучно оберігаючи дитину від негативних емоцій, забороняючи їх виявляти чи вселяючи, що й прояв це погано, ми надаємо погану послугу. З негативними емоціями дитину потрібно вчити справлятися - якщо ви самі не вмієте, саме почитати матчатість.
Відсутність щирого інтересу до того, що відбувається у житті дитини
Захоплені процесом виховання, ми часом забуваємо, що дитина – окрема особистість, з якою щось відбувається у житті. Нехай події здаються незначними – погодував на вулиці бездомну кішку, почув, як мама кричить на дитину та інші, для дитини вони важливі і якщо не хочете з часом втратити з нею контакт, будьте в курсі того, що відбувається з маленькою людиною.
Це допомагає дитині відчувати себе коханою, і дає їй зрозуміти, що вам цікаві події її життя.
Недооцінка читання вголос дитині
Читати книги важливо, причому Лірі переконаний - читання потрібно починати з перших днів життя малюка, нехай він поки що і не розуміє сенсу слів. Під час читання вголос виникає особливий, ні з чим не порівнянний контакт між батьком і малюком, тепло якого збережеться глибоко в його душі на все життя.
Burda Media
Заборона на ризиковані та надмірно активні ігри
Особливо це стосується хлопчиків, хоч і дівчатка не відмовляються відчувати себе та світ на міцність. Для розвитку вільної особистості важливо стрибати по калюжах, копатися в багнюці та залазити на дерева. Доведено, що діти, яким доступні таки активності, рідше хворіють, ростуть самостійними і добре пристосовуються до різних життєвих ситуацій. Але не варто забувати про безпеку – будьте поруч, але дозвольте ризикнути та забруднитись.
Завдання та обов'язки, що не відповідають віку дитини
Обов'язки виховують у дитині почуття відповідальності, але дуже важливо, щоб виконання завдання відповідало віковим та індивідуальним можливостям малюка. Інакше можна досягти зворотного ефекту та посіяти зерна комплексу неповноцінності.
Шантаж та загрози нелюбові
Неслухняність та відмова виконувати мамині вказівки трапляється з кожною дитиною – це нормально і причин може бути безліч. Найгрубішою помилкою буде добиватися покірності загрозами, на кшталт «якщо негайно не прибереш, я тебе не любитиму», «якщо не помиєш руки, будеш поганим хлопчиком (дівчинкою)». Покірності добитися такими методами можна (щоправда, якщо характер у дитини сильний, він плакатиме, але не здасться), але удару по дитячій, що тільки формується самооцінці та почутті безпеки, буде завдано серйозного.
Джерело: instagram@pro_nutritcio
Харчове насильство
Дитина може відмовлятися від їжі з різних причин, причому в більшості випадків винні самі батьки - печінки, цукерки, недолік фізичного навантаження та інше, катастрофічно діють на апетит. У будь-якому випадку, змушувати дитину їсти, коли вона цього не хоче – шкідливо не тільки для її психіки, але й для здоров'я.
Обман, навіть на благо
Якщо ви обманюватимете дитину, чекайте такого ж відношення до вас і оточуючих від нього. Навіть якщо вам здається, що обман «на благо» — наприклад, вирушаючи робити щеплення, говоріть дитині, що дуже не буде, «лікар тільки подивиться», ця брехня підриває у дитини базову довіру не тільки до вас, а й до світу.
Боязнь розмов на непрості теми
Якщо наші батьки не могли поговорити з нами на такі теми як смерть, секс, зрада та інші, ми повинні себе подолати. Якщо дитину зацікавили такі непрості питання, важливо, щоб відповіді вона почула від батьків, у тій формі, яка відповідає віку. А виникнути питання, наприклад, про смерть, можуть досить рано.
Культ інтелектуальної чи іншої переваги
«Не вчишся – станеш двірником» — культивування переваги інтелекту, молодості, краси, та чого завгодно, призводить до того, що підростаючи, дитина не зможе себе адекватно оцінювати і їй буде складно спілкуватися з людьми. Більше того, Лірі впевнений, що такі діти схильні до удавання, маніпуляцій і вважають усіх навколо дурнішими.
Форсоване щастя
Змусити бути щасливим неможливо, вважає Лірі, і жодна кількість іграшок не допоможе. Відчуття щастя з'являється зсередини, а зовнішні чинники допомагають йому проявитися. Багато що все-таки залежить від нас, від того, наскільки міцний і надійний зв'язок з дитиною ми зуміємо встановити.
pixabay.com
Надмірні навантаження не за віком
У прагненні заповнити весь вільний час дитини корисними для розвитку заняттями, головне не перестаратися. У кожного є власна межа навантажень, яка безпосередньо залежить від віку та індивідуальних особливостей дитини. Надлишок різноманітних гуртків, секцій, курсів може довести дитину до нервового зриву.
Зайва похвала
Хвалити дитину необхідно, але тут головне не захопитися – похвала має бути об'єктивною та відноситися до вчинку чи досягнення дитини, а не до її особи. Занадто часта похвала безпідставно робить дитину залежною від неї.
Потурання всім бажанням
Спокуса дати малюкові все, що він тільки захоче особливо проявляється в сім'ях, де на одну дитину доводиться кілька дорослих. Або якщо мама і тат у розлученні і намагаються (часто на підсвідомому рівні) таким чином «загладити вину». Дитина, яка звикла отримувати все, що тільки забажає, зросте у дорослого, який не вміє стримувати пориви та ризикує заробити компульсивний розлад.
Джерело: Shutterstock
Відсутність похвали
Лірі наполягає – важливо навчитися відчувати тонку межу міри. Якщо ніколи не відзначати досягнення чи добрі, правильні вчинки дитини похвалою, можна геть-чисто відбити полювання з вами ділитися своїми успіхами.
Ми не говоримо про кохання
А дарма. Навіть якщо ми впевнені, що дитина і так знає, що мама її любить, вимовлені вголос слова додають їй впевненості та заспокоюють. Особливо якщо мама скаже: «навіть якщо мені подобається, як ти вчинив, я все одно тебе люблю».
