Маля народилося, але помічників немає. Як впоратися з проблемами, що навалилися, і при цьому не впасти в депресію? На що варто махнути рукою, а чому приділяти увагу?
Джерело: instagram @taylergolden
Бабусь немає, або вони далеко, або їм не до вас і не до онуків. Батько дитини від ранку до ночі на роботі або зовсім в автономному плаванні. І виходить, що ви майже як Робінзон Крузо на безлюдному острові: проблеми з'являються одна за одною і небезпеки підстерігають з усіх боків, а допомоги чекати нема звідки. Так, поруч завжди П'ятниця, і з ним навіть можна поговорити (правда, спочатку без надії на відповідь), але при цьому він не дає спати, їсти, митися, зачісуватися і робити інші життєво необхідні речі. Не найпростіший компаньйон.
Вихід у світ
Приємно, коли похід у поліклініку перетворюється на сімейний вихід у світ: горда новоспечена бабуся котить коляску з немовлям, поруч йдуть не менш горді ошатні мама з татом, іноді хода замикає і трохи розгублений, але явно щасливий дідусь. А паралельно біжіть ви: одна, без почту, змилена, захекана і голодна. І судорожно повторюєте про себе алгоритм дій у поліклініці: роздягнутися, однією рукою притримуючи дитину на пеленальному столі, здати речі в гардероб (не забути номерок!), роздрукувати талон до лікаря, домчатися до кабінету, не втративши дорогою ні дитину, ні сумку, ні карту (якщо її у вашій поліклініці видають на руки) ... Загалом, жах та й годі.
У кабінеті лікаря буде ще веселіше: однією рукою потрібно примудритися розстелити пелюшку, поперекладати малюка з пеленального столу на ростомір, потім на ваги, потім знову на стіл (і неодноразово розкладати-складати пелюшку). І так скрізь: суцільні проблеми і дуже тяжко. І хочеться пошкодувати себе та образитися на рідних, яким не до вас та ваших труднощів. І…
Джерело: Instagram @ amberfillerup
Щастя поруч!
Стоп-стоп-стоп! Ось тут потрібно обов'язково зупинитися, видихнути та трохи заспокоїтися. Тому що щастя ось воно, поруч: тепле, улюблене і солодко пахне. А побут… Його цілком можна налагодити таким чином, щоб і одній з дитиною (і навіть з декількома) вдавалося впоратися зі справами і не почуватися при цьому загнаним конем, який простіше пристрелити, ніж привести до божого вигляду. Усі ми різні – це факт. Є серед нас оптимістки, песимістки, реалістки, пофіги… Ой, вибачте, у сенсі врівноважені. Однак усім важливо навчитися знаходити в собі сили для радості та бажання щось змінювати на краще у своєму житті.
Шукайте союзників
Ваші перші союзники — такі ж молоді мами, яким доводиться справлятися зі справами самотужки. Бажано з такою кількістю дітей. Тому що мамі з однією дитиною буде психологічно складно та страшно погуляти ще й з вашими трьома, поки ви збігаєте до магазину. А ось мама, яка має стільки ж, запросто впорається і з вашими. Їй уже море по коліна. Одна чи дві дитини — це величезна різниця, а троє чи шестеро — майже жодна.
Вам також буде легше від усвідомлення, що ваша взаємодопомога рівноцінна. Можна по черзі купувати продукти, а в майбутньому – змінюватись новорічними костюмами. Та багато чого ще можна. Головне — ви знатимете, що не одні. Та й саме це відчуття, що поруч є ті, хто завжди допоможе, значно полегшує життя та заспокоює нерви. Союзниками можуть стати і сторонні люди — консьєржі, співробітники поліклініки. Зі власного досвіду: чим більше у мене ставало дітей, тим частіше я зустрічала підтримку та бажання допомогти. Консьєржі нашого під'їзду погоджувалися отримати замовлення у кур'єрів, якщо мені потрібно було терміново тікати. Гардеробниці допомагали роздягати і одягати старших. Головне – не чекати і тим більше не вимагати допомоги.
Чемність та щирий інтерес до людей творять чудеса, допомога може прийти звідки не чекали!
Джерело: Getty Images/Global Images Ukraine
Делегуйте повноваження
Так, чоловік працює з ранку до ночі. Але по дорозі від офісу до будинку є кілька супермаркетів. І тато цілком зможе купити там продукти за вашим списком.
Бабусі далеко, але вони можуть увечері почитати онуку чи онуці казку по скайпу, а ви в цей час встигнете помити посуд. До речі, знаю сім'ї, де малюки спокійно засинають, не вимагаючи присутності мами, якщо знають, що бабуся «поряд» (доглядає за ними по скайпу). Єдине, що треба пам'ятати, — допомога має бути обопільною, тоді жодних образ не буде.
Вчіться планувати
Схибність і непослідовність милий в юній дівчині, але недозволена розкіш для молодої мами. Навіть якщо дитина всього одна, вам доведеться освоїти ази тайм-менеджменту, а потім стати асом логістики та спеціалістом з антикризового управління.
Не покладайтеся лише на пам'ять. Колись вона обов'язково підведе і ви забудете про візит до лікаря або в перукарню. Заведіть дошку, блокнот або привчіть себе вести розклад у смартфоні: він ще й обов'язково нагадає вам про ваші справи та турботи. Заздалегідь розподіляйте свій час та продумуйте план дій. Це спростить життя і сповнить суєту глибоким змістом.
Джерело: instagram@allthatisshe
Дотримуйтесь режиму
Цей пункт тісно пов'язаний із попереднім. І не менш важливий. Чим чіткіше розпланований ваш з малюком день, тим більше ви встигнете і більше задоволення відчуватимете. Отже, і настрій буде кращим.
Організуйте простір
Легко перетворити квартиру на музей, де ні до чого не можна навіть торкатися. Але не менш просто у великий атракціон.
- Заберіть все тендітне і дороге серцю подалі. Бажано, щоби діти навіть не підозрювали про існування цих речей.
- Нижні полиці шаф заповніть тим, що не б'ється і втрата чого не призведе до інфаркту у бабусі, сліз у мами або псих у тата і зробіть їх доступними для малюків.
- Не забувайте, що кухонна шафа для малюка завжди привабливіша за ящик з іграшками. На кухні дітей надовго займуть пластикові баночки або контейнери з сипучими продуктами, силіконові лопатки та формочки для випічки, каструлі.
Використовуйте досягнення науки та техніки
Це не означає, що потрібно тримати малюка біля телевізора. Але дитячі пісеньки, звуки природи або білий шум можуть ненадовго зайняти дитину. А побутові прилади - скоротити час приготування, прасування, прибирання.
Джерело: instagram @mothermakesx4
Залучайте до справ дітей
Швидко зростають не лише чужі, а й свої діти. Розмовляючи з досвідченими мамами, я часто чула визнання в тому, що тільки з першою дитиною вони квапили час, мріяли, щоб вона швидше зростала. А ось з другим та наступними — зовсім навпаки. Бо вже знали, що діти дорослішають із неймовірною швидкістю.
Ви не встигнете озирнутися, як малюк стане вам вірним помічником. Просіть однорічного малюка про допомогу, і він із задоволенням викине у відро для сміття використану серветку або принесе вам чистий підгузник. Звичайно, це не повноцінна допомога, але те, що дитина буде зайнята справою, не стане вередувати чи вимагати до себе уваги, точно. Що можна довірити дитині? Багато чого!
- Покласти в пральну машинку відсортовану білизну.
- Витягнути чисті речі і покласти в приготовлений таз, скласти попарно шкарпетки.
- Зібрати іграшки.
- Поставити взуття після прогулянки взуття спеціальний ящик.
- Полити на дачі квіти та овочі з маленьких лієчок.
Діти можуть і хочуть багато чого. Потрібно лише у них повірити. Ви зовсім не одна. У вас зростає помічник!
