Ваш малюк, учора ще такий милий і ласкавий, став раптом неслухняним і примхливим – ніби підмінили. Навколишні зітхають: криза! І ви мимоволі лякаєтесь
Legion-Media
Насправді вікова криза – це не привід для зневіри. Настав особливий етап у розвитку дитини, що перевіряє на міцність нерви батьків, але при цьому корисний та необхідний. За час дорослішання чада їх доведеться пережити чимало... До чого готуватись, як діяти? Спробуємо розібратися.
Криза – це добре!
Всі ми втомилися від цього слова, але в дитячій темі воно, дійсно, «заряджено» позитивно. Можна згадати, що слово це походить від грецького krisis – рішення, поворотний пункт. Саме так у психології називають особливі, обмежені за часом періоди переходу у розвитку до якісно нового етапу. Це невелика «революція», яка дозволяє дитині перестрибнути з одного щаблі на іншу, адже нервова система розвивається нерівномірно, і однією «еволюцією» не обійтися. Саме в кризові періоди відбуваються найважливіші зміни у світогляді, що дозволяють особистості «дозрівати».
Burda Media
Психологи відзначають: щоб збудувати нову модель, стару треба зруйнувати, знецінити – інакше стрибок у розвитку просто неможливий. Тому відсутність у дитини ознак «належного» за віком кризи – тривожний сигнал: отже, він не пройшов необхідні етапи розвитку, не освоїв нові форми діяльності і як би «застряг» на попередній сходинці.
Без криз немає руху вперед, і всі вони повинні бути пройдені вчасно, інакше буде зворотний ефект – людині доведеться переживати їх ще раз, але вже будучи дорослою.
Немає нічого дивного і в тому, що левова частка вікових криз припадає на період дитинства, адже в цей час дитина розвивається особливо швидко. До них відносять кризу новонародженості, кризу 1-го року життя, кризу 3-х років і кризу 6-7 років (також є підліткова (11-14 років) та юнацька (16-17 років) кризи). Завдання батьків – допомогти дитині успішно подолати їх.
Burda Media
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Криза новонародженого та першого року життя
Криза новонародженого та першого року життя
