Післяпологова депресія штовхає жінок на різні думки та вчинки. А якщо народжуються близнюки, то ситуація лише ускладнюється. Так трапилося і з Jill Foster.
Історія Jill Foster
Вагітність Jill була дуже складною. Лікарі попереджали, що діти можуть загинути будь-якої миті. Народивши шляхом кесаревого розтину семимісячних близнюків (Martha та Charlotte), мати провела чимало часу біля їхніх інкубаторів. При цьому одна з дівчаток мала більше проблем зі здоров'ям – турботою про неї пішло чимало материнських сил. І навіть згодом Jill відчувала полегшення, лише коли діти засинали одночасно. У цей час вона намагалася зробити домашні справи. І перші 12 місяців матері близнюків здавалося, що вона більше ніколи не буде щасливою знову.
Життя з близнюками складалося з їхнього і материнського плачу, купи памперсів та нестачі сну. Jill Foster майже одна дбала про малюків, поки їхній батько працював по 11 годин на день. І новоспечену матір лякало, що замість щастя материнства у неї тільки одна думка: вона припустилася величезної помилки.
Але ж існує негласне табу серед мам – ніколи не визнаватись у таких думках. Допомагало лише рідкісне спілкування з подругою, яка не побоялася зізнатися у своїх материнських страхах після народження дитини. Їй-то Jill Foster і відверто сказала, що вона любить дітей, але не любить саме материнство.
Наукові дослідження показують, що матері близнюків рідше виходять із дому для зустрічей із подругами, на чашку кави тощо. І їхні страхи, що діти помруть під час їхнього нагляду, подвоюються, а кількість сну зменшується. Післяпологовий період таких мам ще важчий.
І одного дня Jill Foster стала думати про те, щоб незадовго до повернення чоловіка додому сісти в машину і поїхати назавжди. Була б це втеча до Європи, Америки, Нової Зеландії – куди було не важливо. Вона прорахувала, що має достатньо заощаджень, є паспорт - все може здійснитися! Вона була впевнена, що дітям буде краще з тими, хто вміє дбати про них, наприклад, з бабусею та дідусем.
Але потім її жахнула думка про відмову від дітей. На допомогу прийшли батьки Jill Foster – на кілька тижнів вони забрали свою дочку з онуками до себе та допомагали їй доглядати дітей, передавали свій досвід.
Поради мамам від Jill Foster
У цей непростий післяпологовий період Jill Foster зрозуміла, що іноді можна зробити все для дітей (нагодувати, напоїти, дати виспатися), але вони все ж таки плакатимуть. І що це нормально, якщо інколи розуміти, що контролювати все неможливо. А якщо раптом ви відчули, що рутина поглинає вас, просто візьміть дитину на руки і пообнімайтеся, поцілуйте її - хоча б на якийсь час стане легше.
