Редакція Marie Claire анонсувала екологічний проєкт за підтримки Швейцарії. Дослідження були проведені в межах проекту «Зниження ризиків стихійних лих у пострадавших від конфлікту районах України», що імплементується ACTED, Ініціативами IMPACT та БФ «Право на захист» за підтримки Швейцарії.
Вже 9 місяців поспіль наша країна веде війну, розв’язану росією. Це відображається на всіх сферах нашого життя.
Сьогодні про екологічні проблеми, що виникають через військові дії на території України, ми практично не замислюємось. І це нормально, бо турбота про власну безпеку та безпеку близьких – головне на цю годину. Та, на жаль, екосистема України страждає не менше від війни, ніж люди. Особливу увагу редакція Marie Claire Ukraine хоче звернути на водні ресурси, які зараз перебувають у критичному стані.
Протягом 9 місяців дедалі частіше ми отримували інформацію про те, як військові дії загарбників руйнують українську природу вщент. То трагічна загибель дельфінів у водах Чорного моря, то масові через ворожу техніку пожежі у лісах і степах, що суттєво скоротило чи знищило рідкісних представників флори та фауни. Але в найгіршому стані наразі водні ресурси.
Що ми мали до війни?
Ще рік тому Україна не могла похизуватися гарним ставленням до водних ресурсів та доступом до якісної питної води. Згідно з дослідженням 2014 року Україна посідає 17 місце серед 20 європейських країн з безперебійним доступом до прісної води. І якщо ви зараз подумали, що «дивно, у мене постійно тече нормальна вода з крана», то насправді вона зовсім не придатна для використання, адже показники нітратів, фосфатів та солей у ній у рази перевищують норму.
Чому ми вже мали таку критичну ситуацію з водою? Все просто: українська влада та населення не були націлені на стале та розумне використання водних ресурсів. Головними факторами, які сприяли цьому критичному показнику, стали промислові об'єкти, що продукують електроенергію, металургію, а також хімічну продукцію та використовують 48% водних ресурсів. Далі йде сільське господарство – 40%, а 12% споживають домашні господарства. Загалом усі вони не тільки використовують воду наднормово, а й спричиняють викиди загрязнювальних речовин у водні стоки країни та підземні води. Тобто, виходячи з цих цифр, найбільш ураженими районами України в харчуванні доступу до якісної питної води стали південь та схід нашої держави, адже у Миколаївській, Херсонській, Одеській, Дніпропетровській та Запорізькій областях «ахіллесовою п'ятою» стало фермерство, а в Донецькій та Луганській – промисловість. За іронією долі чи за стратегічними розрахунками саме ці регіони є найспекотнішими бойовими точками, а водні ресурси тут перестають бути життєдайним джерелом.
Що робить війна з водою?
Спершу хочемо наголосити на тому, як військові дії, спричинені вторгненням Росії, негативно впливають на артерії річок, води морів та інших водних об'єктів, знищують українську водну систему, що прискорює, зокрема, і настання глобального потепління. Розуміння цього дає відповідь на питання – чому з кожним днем війни, розв'язаної росією, українці наближаються до водного колапсу.
Захоплення Каховської ГЕС
Державна екологічна інспекція повідомила, що з початку воєнних дій і до сьогодні росія вкрала в Україні 410 мільйонів метрів кубічних води. Все почалося зі споруди на Каховській гідроелектростанції, яку захопили та частично зруйнували, аби забезпечити Крим водою.
Руйнування водонасосних станцій, водогонів та каналізаційних очисних споруд у Маріуполі.
Усі ми пам'ятаємо, як Маріуполь внаслідок вражених обстрілів опинився на межі повної антисанітарії. Жителі, що не залишили рідних домівок і продовжували жити в тих умовах, ризикували через відсутність питної води захворіти на холеру та дизентерію.
Обстріли Чорного та Азовського морів
Чорне та Азовське моря є одними із головних ареалів, де розміщена військова техніка Російської федерації. Через постійні обстріли з вод Чорного моря глухнуть і вимирають важливі для екосистеми види риб, зліпнуть китоподібні через постійне використання сонарів російських субмарин і кораблів. Постійне замінування вод Чорного та Азовського морів та детонація також згубно впливають на морську екосистему. А що вже казати про затоплені кораблі та постійний викид нафтопродуктів та радіоактивних речовин у солоні води. Особливо небезпечною стала ситуація із заводом «Азовсталь», що знаходиться на березі Азовського моря. Постійне бомбардування та його руйнування могло пошкодити технічну споруду, яка стримує десятки тисяч тонн розчину сірководню, що своєю чергою призвело б до масштабних викидів цієї небезпечної речовини біля води моря.
Висихання озер та замулення річок
Агресивні військові дії росії спровокували висихання озер на сході України, зокрема, у Сєвєродонецьку. Також страждає річка Кальчик, що знаходиться у Маріуполі. Водойма почала заболочуватися та гнисти через варварське знищення окупаційною владою міста цегляної міні дамби. Ця дія також призвела до зменшення припливу прісної води до Азовського моря. Стала «жертвою» російських обстрілів наприкінці жовтня і річка Інгулець. Російська ракета потрапила до греблі Карачунівського водохранилища біля Кривого Рогу. Це призвело до затоплення понад 100 житлових садиб та попадання біля води великої кількості нітритів та фосфатів, через що вода річки почервоніла.
Збій у роботі очисних споруд
Не ракетними обстрілами єдиними, Росія намагається знищити нашу екологію та водні ресурси. Так, наприклад, постійне вимкнення світла через руйнування Росії нашої енергосистеми спричинило на Миколаївщині зупинку роботи комплексу біологічних очисних споруд, через що виникла загроза вимирання бактерій активного мулу, які відповідають за очищення стічних вод.
Чим виснаження водних артерій може бути небезпечним для українців?
Ще до повномасштабного вторгнення росії питання якості питної води стояло дуже остро у нашій країні. На це спричинило ряд причин як економічного, антропогенного, так і екологічного характеру. Якщо поринути локально в проблему, то стає зрозумілим, чому наша вода з крана непридатна для вживання.
На державному рівні: незадовільний фінансово-економічний стан. Що це означає? Підприємства водопостачання не отримують необхідної фінансової підтримки, тобто вони не мають необхідного кількості реагентів для очищення води, а зношеність та негерметичність каналізаційних систем бажає кращого. Звідси мутна чи коричнева вода з дивним запахом. Отже, з крана тече вода, яка зовсім не відповідає нормам і спричиняє спалахи таких хвороб, як гепатит А, гострі нітратні відрування у дітей, гострі кишкові інфекції тощо.
Стає зрозумілим, що в умовах війни додаткових коштів для фінансування цієї сфери нашої життя не надійшло, тому питання залишається відкритим і болючим у прямому сенсі цього слова. До того ж через те, що Росія постійно обстрілює українську інфраструктуру, відключення води стає регулярним. Як наслідок, процес очищення води гальмується, а то й зовсім відсутній. Дедалі частіше стала текти з наших кранів руда й мутна вода, тому добряче подумайте перш ніж споживати її просто так.
На антропогенному рівні: у сільській місцевості постачання питної води також є незадовільним. Це спричинене дефіцитом прісної води через постійні антропогенні загрязнення. Головною причиною поганого стану питної води у селах є нітрати. Навіть джерельна вода ховає в собі опасність для здоров'я, адже її характеризує підвищена жорсткість і мінералізація, а також наднормативний вміст сполук залізу та марганцю.
Дедалі частіше водні екосистеми загрязнюються мікропластиком, а також сполуками нітрогену, фосфору, важких металів, стійких органічних речовин та нафтопродуктами. Особливо велика кількість небезпечних сполук з'явилася під час війни: що затонула військова техніка, мінування мостів та водного простору дедалі погіршують ситуацію з пітною водою для кожного українця.
На екологічному рівні: збільшилася кількість посух та паводків. Такі явища згубно впливають як на екосистему країни, так і на її мешканців. Загалом це сигнал про те, що клімат змінюється. Більшість метеорологічних стихійних лих, що відбуваються в останній годині на території України, призводять до відсутності / недостатності водних ресурсів або, наоборот, їх надмірної кількості. Пожежі через влучання ракет у нафтобази, ліси та степи, горіння техніки – все це спричиняє викид чадного диму та отруйних речовин в атмосферу, що також прискорює процес глобального потепління та зміни клімату.
Думка експерта
Еколог Мар'яна Гінзула підтверджує нашу тезу про те, що найбільші проблеми у цьому аспекті на нас чекають ще попереду. Експертка впевнена, що українці сповна відчують наслідки військових дій у контексті питної води через три роки. Це станеться через те, що всі боєприпаси та кількість зброї, що використовується на території України, нікуди не зникає та накопичується в ґрунті. Ґрунтові води поглинути все те загрязнення, яке сьогодні не екранізоване і знаходиться на поверхні землі.
Щоб хоч якось урівноважити негативний вплив військових дій на якість питної води, не дійти до водного колапсу, Мар'яна Гінзула радить на державному рівні зменшити обсяги викидів та скидів промислових гігантів. На особистісному рівні екологіня пропонує кожному, хто переймається своїм здоров'ям у майбутньому, по-перше, фіксувати екологічні злочини, що вчинила та продовжує вчиняти росія на нашій землі. По-друге, висадити хоча б одне дерево біля будь-якого водного об'єкта, що знаходиться поруч. Кращого способу допомоги водним екосистемам, ніж зелені насадження, немає. І по-третє, дотримуватися простих правил безпечного споживання питної води, де б ви не знаходилися.
Згідно з даними ВООЗ, 25% людей у світі ризикують захворіти через споживання неякісної води. Нагадаємо, чим може бути небезпечне споживання води без попереднього очищення. Список хвороб жахає: гепатит A, дизентерія, черевний тиф, лептоспіроз, ротавірус, холера тощо. Пам'ятайте про це, перш ніж захочеться випити необробленої води з крана чи бювету.
Редакція Marie Claire створила інтерактивну карту якості питної води в Україні по кожній області, щоб ви мали змогу оцінити, з якими водними ресурсами маєте справу. А екологія Мар'яна Гінзула дала практичні поради, як очистити воду і вберегти своє здоров'я
_______________________________________________________________________________________________
Ця публікація була створена в рамках кадру «Стренгтєнізуючий disaster risk mitigation in conflict affected areas of Ukraine» проект реалізований з ACTED, IMPACT Initiatives and Right to Protection with the support of Switzerland.
Цю публікацію було підготовлено в межах проекту «Зниження ризиків стихійних лих у потерпілих від конфлікту районах України», що імплементується ACTED, Ініціативами IMPACT та БФ «Право на захист» за підтримки Швейцарії.
«Ця publication has been produced with support of Switzerland. Склади цієї публікації є лише відповідністю editorа Marie Claire і не обов'язково reflected views of donor.»
«Цю статтю було створено за підтримки Швейцарії. Відповідальність за зміст цієї публікації несе лише авторський колектив Marie Claire. Думка автора(ів) не обов'язково відображає погляди донора.»
Завантаження ...
