З чого все починалося?
Почнемо з того, що педагогічний прикорм – не нове відкриття у сучасній педіатрії, а дуже старий метод, який був ще популярним 200 років тому. Тоді пюре продавалося тільки в магазинах, а грудне вигодовування часто припинялося з настанням нової вагітності або молоко ставало гіркуватим на смак.
Наші прабабусь змушені були працювати, тому готувати їм було особливо ніколи. Крім того, більшість продуктів у ті далекі часи були все ж таки натуральними та екологічно чистими.
Інформацію про введення прикорму мами, що годують, отримували виключно завдяки методу «сарафанного радіо». Вони потроху годували дітей зі своїх тарілок натуральними продуктами: кашами, супчиками, хлібом.
Таким чином, у дітей швидко розвивався жувальний рефлекс, і вони без проблем звикали до смаку твердої їжі.
Чи не нагодувати!
Якщо метод педагогічного прикорму було впроваджено ще позаминулому столітті, то термін «педприкорм» та її теорія були придумані одним перинатальним центром 5 років тому. у чому його суть?
Багато мам не уявляють собі, як можна годувати піврічну дитину зі своєї ж тарілки. Адже дитина може просто подавитися твердою їжею!
Проте суть запровадження прикорму за педагогічним принципом у тому, щоб не нагодувати, а познайомити малюка зі смаковими якостями твердої їжі, а також продемонструвати на власному прикладі правила поведінки під час їжі та навчити користуватися безпечними для маленького непосиди приладами, для початку – ложками.
Ємо за правилами
Далі пропонуємо ознайомитися з правилами запровадження педагогічного прикорму:
1. Давайте малюкові слід зовсім маленькі шматочки їжі, розміром з рисове зернятко, які він зможе безпечно ковтнути.
2. Не потрібно пюрувати або пережовувати їжу, перш ніж дати її дитині.
3. Готувати спеціально для дитини не варто, проте уважніше стежте за якістю продукції, що купується, не переборщіть з приправами і намагайтеся дотримуватися основних канонів здорового харчування.
4. Не слід давати малюкові більше трьох порцій однієї страви. Якщо малюк попросить ще – запропонуйте йому щось інше зі своєї тарілки.
5. Дитина не повинна їсти твердою їжею, а лише куштувати її, тому після трапези слід догодовувати малюка грудним молочком або молочною сумішшю.
6. Якщо малюк перебуватиме на грудному вигодовуванні, то прийоми твердої їжі не повинні вплинути на кількість прикладань до грудей протягом дня. Пам'ятайте, що грудне молоко залишається головною «стравою» у раціоні малюка першого року життя.
7. Вводити педприкорм слід не за календарем, а за першими ознаками готовності малюка познайомитися з твердою їжею, які проявляються у більшості випадків віком від 6 до 8 місяців.
І, звичайно ж, будьте певні, що ви все правильно робите. Тоді малюк буде їсти з великим апетитом та користю для здоров'я. Успіхів!
Автор: Наталія Боришкевич
