«Я не хочу до школи! я не піду до школи!» Слова — жахливий сон батьків. Під кінець першого тижня навчання — вже накопичилась втома, діти не звикли прокидатись так рано, відвикли від правил, звикають до однокласників, вчителів. А ще — вони переживають «втрату» вільного часу. Третій день від початку навчання, кінець першого тижня, «синдром понеділка» і третій тиждень навчання — кризові етапи в адаптації до школи.
Джерело: freepik
Коли дитина каже: «я не хочу до школи» (садок, гурток, на вулицю). Ці слова звучать глобально. Як правило, дитина намагається уникнути лише частини цієї «глобальності». І нам важливо постаратися привчити себе загальне – «не хочу»– розділяти на конкретні «локальні» маленькі частини.
Як правило, виявиться, що дитина — хоче ходити до школи (садок та інше), і якщо ми будемо конкретизувати, якщо йому допомогти розібратися, він уточнить: АЛЕ
- мені складно прокинутися сьогодні чи взагалі прокидатися вранці
- мені складно зосередитись (під час уроків я весь час думаю про…)
- я не розумію (нової мови), предмета
- я зраджую своїх друзів, якщо я навчаюсь в новому класі, в новій школі
- мені страшно (під час дороги, в школі, бути самому)
- я все забув
- мені хочеться плакати, я наче в тумані, все дратує
- мене захитує в дорозі (втомлююся, мені страшно, мені нудно йти, я хочу йти сам, я соромлюся, що мене водить мама)
- мені самотньо у школі
- мене ображають, з мене сміються, я став свідком або жертвою булінгу
- я втратив підручник (рюкзак…..)
Джерело: Shutterstock
- я не виконав домашнє завдання
- я не можу ходити в туалет у школі
- мені складно дається певний предмет
- у мене складні стосунки з конкретним викладачем
- я напортачив і не розумію, як виправити ситуацію
- мені страшно не впоратися, отримати погану оцінку
- я закоханий (у дівчину-хлопця, у якого інший режим навчання)
- я погано почуваюся (захворів, відчуваю тривогу, боюся захворіти)
- мені нудно (я швидше справляюся із завданнями, відчуваю, що витрачаю час) або — я не розумію того, що пояснюють вчителі
- я багато пропустив, не можу швидко наздогнати
- я погано бачу, погано чую
- я соромлюся (брекетів та інш)
- я хочу їсти (не можу їсти того, що є у школі)
- я став свідком обману, правду сказати не можу — боюся зрадити однокласників, обдурити вчителя теж не можу
- коли я в школі, з батьками може статися щось непередбачуване
- мені не вистачає часу на те, що для мене важливе
Джерело: instagram@khamovniki_rayon
Я додала до пунктів, вони всі звучали в мирний час, те, що вже проявляється в розмовах з сім’ями зараз. Я прошу дитину переформулювати так: Я хочу до школи, АЛЕ
Мені буде спокійніше, легше, коли…
І з конкретними пунктами вже легше розбиратись.
Бажаю нам всім – дорослим і дітям — наскільки можливо, легкої адаптації до школи.
Обіймаю, Родино❤️Як хочу Перемоги.
