Дуже часто батьки, навіть не помічаючи, припускаються помилок у навчанні дітей безпеці. Звісно, наміри у всіх однакові — вберегти дитину. Та деколи для цього використовуються неправильні методи. Як не потрібно вести діалог із дитиною про безпеку — розповідаємо далі.
1. Страшилки
Ви ж не хочете, щоб у критичній ситуації дитина згадувала про жахливість? Вам хотілося б, щоб вона чітко і впевнено діяла, тому краще розповісти не про те, що станеться, якщо… а про те, як зазвичай діють у схожих ситуаціях. Тому переходимо до пункту 2.
2. Заборони без пояснень, що робити
Наприклад: «Не розмовляй із незнайомцем, не відчиняй двері чужим тощо». А сусід, який знає ім'я дитини та з яким бачилися кілька разів у під'їзді – це знайомий? Чи ні? І можна ли відчиняти двері знайомому татовому другу, якщо вдома нікого немає? Відповіді на ці питання для дитини не очевидні, зважайте на це у розмові з нею.
3. Виховання ну дуже ввічливої дитини
Якщо в сімейних правилах встановлено, що дорослі завжди мають рацію, їм не можна суперечити і завжди потрібно поступатися, то будьте обережні! Уявіть ситуацію, коли чужа людина наказує дитині йти з нею, допомогти їй чи сісти в машину.
4. Теоретичні пояснення без перевірки засвоєння
Пояснити та перепитати: зрозумів? Мало. Перепитати: що ти зрозумів? А потім послухати правильні відповіді також недостатньо. Часто діти знають теорію, але не можуть її застосувати, коли настає реальна потреба. Потрібно змоделювати ситуацію, потренуватися. Це можна зробити у спільній грі або на тренінгу із безпеки.
Намагайтесь конкретніше пояснювати дитині правила безпеки. Ведіть ділог, а не лише забороняйте через певну опасность без пояснення причин та наслідків.